Какие реформы провёл во франции людовик 9 !

реформы людовика 9 были направлены на ослабление политического, военного и финансового могущества крупных феодалов.людовик ix разделил королевскую курию на счетную и судебную (парламент) палаты, возложив на них финансовые и судебные функции. реформа феодальной курии сопровождалась комплектованием состава палат слугами - министериалами короля и учеными-юристами (легистами). министериалы и легисты активно выступали за укрепление королевской власти. крупные феодалы отошли от повседневной работы в этих органах и созывались лишь на торжественные заседания.людовик ix поднял авторитет и значение королевского суда. в королевских судах были запрещены судебные поединки; было отменено правило, разрешавшее стороне, проигравшей дело, вызывать на поединок судью; вводилось право апелляции на решения низших судов и судов феодалов в высшую судебную инстанцию - судебную палату (парламент). все это ограничивало судебную власть феодалов над населением своих владений.

ослаблению военного могущества крупных феодалов способствовала военная  реформа.  людовик ix старался заменитьфеодальное ополчение наемным войском и городской милицией. полностью это сделать ему не удалось, но наемники и городская милиция стали главной военной силой короля. значение феодального ополчения, состоявшего из дружин феодалов, начало падать. это позволило королю запретить войны между феодалами в королевском домене и установить "40 дней короля" в других областях страны - в течение этого срока поссорившиеся феодалы до начала военных действий должны были прибегнуть к посредничеству короля, который таким образом получил возможность вмешиваться в конфликты между вассалами, навязывать им свою волю.увеличению доходов королевской казны и ограничению доходов крупных феодалов способствовала денежная  реформа.  людовик ix выпустил монеты с высоким содержанием драгоценного металла, получившие хождение по всей стране и вытеснившие монеты, выпускавшиеся отдельными феодалами, с низким содержанием драгоценного металла. обращение последних к тому же было ограничено пределами отдельного феодального владения.

реформа королевской курии, судебная, военная, денежная  реформы  людовика ix к ослаблению политического, военного и финансового могущества феодальной аристократии и способствовали укреплению центральной власти - власти короля. феодальная раздробленность государства постепенно уходит в прошлое. на смену ей пришла сословно- представительная монархия.

об’єднання галичини і волині в одне князівство вперше здійснилось за правління волинського князя романа мстиславича. початок діяльності романа був пов’язаний з новгородом, де короткий час (1168 — 1170) він був князем  1. повернувшись після смерті батька на волинь, як старший, одержав володимир. деяку славу дав йому успішний похід на ятвягів, литовське плем’я, яке своїми набігами непокоїло волинь  2.

роман підтримував близькі зв’язки з київським князем рюриком ростиславичем, своїм тестем, і від нього одержав міста на росі *. зважаючи на небезпечний характер цього району, роман брав діяльну участь у походах на половців. але водночас він встряв у дрібну феодальну боротьбу, яка руйнувала київщину, і затрачував на це багато даремних зусиль **.

у своїх політичних планах роман спирався в основному на сили володимирського князівства. його брати і племінники, хоч і мали свої уділи, окремої політики не вели, а у всьому підкорювалися романові ***. підтримкою служили йому володимирські «ліпші мужі» — бояри і верхівка міст, які повністю солідаризувалися з планами князя.

найважливішою справою романа, яка дала йому історичне ім’я, було приєднання галичини до волині і створення єдиного галицько-волинського князівства. в період,  \84\  коли київська русь переживала нищівний процес роздроблення земель, потрібна була незвичайна енергія, щоб протистояти негативному ходові подій, затримати його і сприяти створенню нових державних об’єднань.

заходи до приєднання галичини роман розпочав 1188 р. увійшовши у порозуміння з галичанами, які були незадоволені розгульним життям володимира ярославича  і  примусили його покинути князівство, роман сів у галичі. але він не мав ще достатньої сили і не зміг витримати боротьби з уграми, які галич  3.

1198 р., коли помер володимир, роман знову активізував свої зусилля і оволодів галицьким князівством 1199 р. за яких обставин це сталося, точно не відомо. романа підтримувала значна група галицьких бояр, які навіть пішли за ним на волинь, коли він мусив залишити галич  4. але проти виступала інша боярська партія, що хотіла мати князями синів ігоря святославича *. у польських джерелах є звістка, що суперечності між обома партіями загострилися настільки, що стався бій під галичем  5. союзником романа у поході на галичину був польський князь лешко; але в чому була його і який характер мали відносини між романом та лешком, це залишається нез’ясованим **.

на початку свого князювання в галичині роман вів гостру боротьбу з боярами. боярство становило тут велику силу. економічний розвиток князівства сприяв об’єднанню в руках великих землевласників значних територій. розвиток політичних подій призвів до того, що бояри зосередили також іння. великі бояри мали навіть свої полки

осмомисл - має вісім смислів, тобто розумний, мудрий. осмомислом названий у «слові о полку ігоревім». ярослав осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між дністром і карпатами, пониззя дунаю. він мав велике військо, при і якого став одним з наймогутніших князів на русі. про це згадує автор «слова о полку ігоревім»:   “галицький осмомисле ярославе! високо сидиш ти на своїм злотокованім престолі, підпер гори угорські своїми залізними полками – заступив дорогу королеві, зачинив дунаєві ворота”. після смерті ярослава осмомисла боярська опозиція знову підвела голову і розпочала тривалу боротьбу за владу з його сином володимиром.