До якого стану належали особи, зображені на малюнках?

Шляхта та багаті міщани

3) Участь громадськості в державному управлінні підвищує його результативність, допомагає виявляти і усувати недоліки в діяльності виконавчо-розпорядчих органів, стимулює соціальну активність громадян, їх зацікавленість в успішному вирішенні державних справ. В умовах формування і розвитку демократичної і правової держави склалися і розвиваються різні форми участі громадян в діяльності органів виконавчої влади держави. Все більшого значення набувають колективні форми участі громадян в управлінні державою.

5) Причини греко-перських війн
У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.
Головними причинами війни були:
-                     намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;
-                     опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії. 
Похід Дарія І проти скіфів
Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.
У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.
Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости,  зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами. 

1. Причини греко-перських війн

У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.

Головними причинами війни були:

-                     намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;

-                     опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії. 

2. Похід Дарія І проти скіфів

Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.

У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.

Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости,  зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.