Эссе по по теме: «законопроект об ответственности за оскорбление власти»

О́льга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря, по загибелі якого (осінь 944) зійшла на київський стіл (Княгиня київська з 945 по 964). Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала Древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[1].

Хрещене ім'я — Олена; також — О́льга-Оле́на. Канонізована православною і католицькою церквами як свята Ольга. Інші імена — Вольга, сканд. Хельга, Алогія[2].

Объяснение:

Объяснение:

+4

На 2 съезде, состоявшемся летом 1903 г., были приняты программа и устав партии. Программа состояла из двух частей: в первой — программе-минимум — ставились задачи, которые партия должна была решить в ходе буржуазной революции: свержение самодержавия и установление демократической республики. Во второй части — программе-максимум — выдвигались задачи осуществления социалистической революции и установления диктатуры пролетариата.

На II съезде РСДРП сразу же после своего создания раскололась на две фракции — большевиков и меньшевиков. Лидером большевиков был В. И. Ульянов (партийный псевдоним — Ленин), меньшевиков — Ю. О. Цедербаум (псевдоним — Л. Мартов). Оба они являлись организаторами петербургского «Союза борьбы за освобождение рабочего класса», были за это судимы и сосланы в Сибирь. Вернувшись из ссылки, они вместе с А. Н. Потресовым основали газету «Искра» и стали её редакторами и ведущими публицистами.