Илья Муромец (полное былинное имя — Илья Муромец сын Иванович, также встречаются варианты: Илья Моровлин, Муравленин, Муровец, Муромлян; Илия-змееборец — один из главных героев древнерусского и русского былинного эпоса. Богатырь, крестьянский сын, выходец из Северо-Восточной Руси, приехавший на службу в Киев к князю Владимиру; возглавил оборону Древней Руси. Параличный до 33 лет, получает силу от старцев (другой вариант — от калик перехожих), после чего борется с Соловьём-разбойником, идолищем, жидовином, татарами и, наконец, окаменевает. Некоторыми исследователями отождествляется со святым Илией Печерским Чеботком, мощи которого покоятся в Киево-Печерской лавре. Впервые появляется в письменных источниках в XVI веке у Ф. С. Кмиты-Чернобыльского как Илья Муравленин, у Эриха Лясоты — как исполин Илья Моровлин в Софийском соборе Киева, в некоторых былинах — как Моровец, Муровец, Муравленин, Моровлянин. Образ Ильи Муромца широко представлен в литературе, музыке, живописи и кино Прос

Відповідь:

1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.

Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км

2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та Закарпаття

Революційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.

У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.

3. Розвиток промисловості

У несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.

4. Зміни в сільському господарстві

Аграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.

5. Початок трудової еміграції українців

Злиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки.  Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.

Міста і міське населення

Західноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.

Дата
28 июля 1914 — 11 ноября 1918

Место
Европа, Африка и Ближний Восток (недолго в Китае и на островах Тихого океана)

Причина
экономический империализм, территориальные и экономические притязания, торговые барьеры, милитаризм и автократия, баланс сил, союзные обязательства европейских держав.

Итог
Победа Антанты. Февральская и Октябрьская революции в России и Ноябрьская революция в Германии. Распад Российской, Османской и Австро-Венгерской империй.

Противники
Антанта и её союзники:
Третья французская республика Франция
Flag of Russia.svg Российская империя/республика/
Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика Советская Россия (до 3.03.1918)
Соединённое королевство Великобритании и Ирландии Британская империя
Сербия Сербия
Flag of Belgium (civil).svg Бельгия
Черногория Черногория
Италия Италия (с 1915)
Румыния Румыния (с 1916)
US flag 48 stars.svg США (с 1917)
Греция Греция (с 1917)
Flag of Portugal.svg Португалия
Merchant flag of Japan (1870).svg Японская империя
Южно-Африканский Союз Южно-Африканский Союз
Бразилия Бразилия
Canadian Red Ensign 1868-1921.svg Канада
и др.

Центральные державы и их союзники:
Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Венгрия
Flag of the German Empire.svg Германская империя
Flag of the Ottoman Empire.svg Османская империя
Третье Болгарское царство Болгария (с 1915)
и др.