Установіть послідовність історичних подій. а) Повстання древлян проти повторного збирання данини князем Ігорем;б) Велике переселення народів; в) загибель князя Святослава; г) похід Олега на Візантію.

Изобретения: плуг — сельскохозяйственная машина для основной обработки почвы.  плуг является наиболее древним почвообрабатывающим орудием. древние люди довольно долгое время обрабатывали землю вручную, затем они стали использовать для этих целей мотыги. новый этап в земледелия начался тогда, когда человек сумел приручить волов. именно волы стали той тягловой силой, которая была применена древним человеком для создания первого орудия для вспашки.  естественно, что тот первый плуг имел мало общего с тем, что именуется плугом сегодня. те плуги имели простую конструкцию: рама (дышло) держит в себе закрепленный в вертикальном положении кусок дерева (лемех), которым и рассекался верхний слой почвы. и лемех, и дышло делали из одного куска дерева. эти древнейшие формы плуга стали известны нам, после изучения вавилонских и древнеегипетских изображений, наскальных рисунков, на территории современных северной италии и южной швеции, датируемых 2-м тысячелетием до н. э., а также после подробного изучения находок древних плугов, откопанных в торфяниках, расположенных на территории современной польши.  плуг был известен и в китае, правда там он имел уже более усовершенствованный внешний вид: эти плуги также делали из дерева, но они были снабжены дышлом для запряжки животных и рукоятками, а иногда для использовалась раздвоенная рассоха. рабочий орган такого плуга — лемех — закреплялся горизонтально или наклонно, но тогда плуг уже именовался сохой.  древние люди заметили, что земля налипает к дереву сильнее, чем к металлу, поэтому в 1-м тысячелетии до н. э. плуги начали делать с железным лемехом. к тому же римляне изобрели отвал – изогнутая винтообразная поверхность, отбрасывающий пустую землю в сторону и вытаскивающий питательные вещества на поверхность. отброшенная в сторону земля накрывала все имеющиеся на поле сорняки и остатки урожая, которые с течением времени сгнивали и становились органическим удобрением. еще одним римским изобретением того времени можно считать своеобразный щит - передок на колеса, который позволял регулировать глубину хода плуга. нельзя позабыть и о ноже, которые римляне стали размещать перед лемехом для того, чтобы разрезать почву, и о досках (отвалах), которые прикреплялись под углом к лемеху и служили для того, чтобы разрыхлять и сдвигать почву в сторону.

Часто вважається, що перемога поляків і здобуття незалежності зумовлено силою польського національного руху, який був сильніший, ніж, наприклад, український, білоруський чи грузинський рух.

11 листопада 1918 року у Варшаві Регентська рада, тимчасовий уряд Польського королівства, маріонеткового державного утворення, створеного Німеччиною та Австро-Угорщиною, передала владу Юзефу Пілсудському, харизматичному коменданту і організатору Польської військової організації. Пілсудський тоді днем раніше прибув до столиці майбутньої незалежної Польщі з Маґдебурга, де його тримали в німецькій неволі. Після цього Пілсудський приступив до формування національного уряду. Через деякий час його призначено “начальником держави” і він зосередив в своїх руках всю повноту влади. 16 листопада світові столиці проінформували про створення незалежної польської держави. Польща повернулася на світову політичну мапу світу після 123 років небуття як держави. Немає сумніву, що здобуття поляками незалежності в 1918 році і її збереження, є чимось надзвичайно важливим в польській історії, подією колосального значення для польської нації. 11 листопада 1918 року ввійшло в польський національний пантеон і національну міфологію, як щось, що вже добряче “забронзовіло”.

У сприйнятті польського суспільства по іншому й бути не могло. Тим не менше, чи могло бути по іншому? Чи була Польща, так би мовити, приречена на незалежність? І чому полякам вдалася незалежність? З цими питаннями я звернувся до професора Антоні Дудека з Університету імені кардинала Стефана Вишинського: