Перед вами утверждения. Ваша задача « согласиться или не согласиться со мной» , ответив «ДА» или «НЕТ» (Записываете: №1 – Да №2 - …) 1.Земская общественность с самого начала правления разочаровалась в Николае 2, ведь она надеялась, что он продолжит реформы Александра 2 и наконец-то введёт в России конституцию. 2.На рубеже 19-20 веков в России было 3 политических лагеря: либералы, консерватора и монархисты. 3.С.Ю.Витте и В.К Плеве были лидерами политических лагерей. 4.Витте выступал за сохранение прежней России, так как у России «своя отдельная история …» 5.Проявление недовольства политикой Николая началось со студенческих волнений, вслед за ними начали выступление земцы. 6.Для того, чтобы отвлечь рабочих ( выступления которых власть очень боялась) стали создавать легальные рабочие организации под руководством Я.М.Зубова 7.Деятельность таких Рабочих организаций вошла в историю России, как «Полицейский социализм» 8.Недовольные деятельностью охранок эсеры убили В.К.Плеве 9.в 1897 г. Состоялся Первый съезд РСДРП и была образована первая политическая партия социалистической направленности. 10. Партию Кадетов возглавлял Милюков 11. На 2 съезде РСДРП произошло разделение членов партии на меньшевиков (Мартов) и большевиков (Ленин) 12.В 1903 году организована ещё одна политическая партия – « Эсеров -( социалистов – революционеров) под руководством Я. Фрунзе. 13.МВД Святополк- Мирский смягчил политику Николая 2 и возродил надежды земцев на улучшение ситуации в стране. с историей

1147 р. прийнято вважати роком заснування Москви за князювання владимиро-суздальського князя Юрія Довгорукого. Проте центром самостійного князівства вона стала лише у XIII ст. після монголо-татарської навали. Ймовірно, її першим князем був Михайло Ярославич Хоробрий (1247 – 1248 рр.). Остаточне виокремлення Московського князівства датується 70-ми рр. XIII ст. Доти Московське князівство входило до складу Владимирського князівства.

Родоначальником династії московських князів став син Олександра Невського — Данило. Його удільне князівство було одним із найменших. До нього входили околиці Москви радіусом 40 км. За Данила Олександровича відбулися перші територіальні придбання: 1301 р. він захопив у Рязанського князівства Коломну, 1302 р. за заповітом бездітного князя оволодів Переяславлем. У 1303 р. його син Юрій захопив у Смоленського князівства Можайськ. Юрій усе своє життя провів у боротьбі проти тверського князя за владимирський великокняжий престол, але загинув у одній із сутичок. По його смерті князем став брат Іван Данилович Калита (1325 – 1341 рр.). Слово “калита” означає “грошовий мішок”. Це був князь-скнара. Про його багатства ходили легенди, проте все воно могло вміститися в одній скрині. Володіння Калити були значно меншими, ніж сучасна Московська область. Проте за його правління сталися вагомі перетворення, що змінили долю Московського князівства.

У 1325 р. Іван Калита перевіз до себе на проживання пристаркуватого митрополита галицького Петра Волинця. Через рік Петро помер. Його поховали в недобудованому Успенському соборі. Як розповідає літопис, біля його гробу відбувалися різні дива. По деякім часі Петро вже як святий. Наявність святих мощей Петра і резиденції митрополита перетворили Москву на духовний центр Північно-Східної Русі, а московські князі почали претендувати на політичне панування у цьому регіоні.

Важливим у зростанні Москви став перехід на службу до московського князя боярських родин із різних міст колишньої Київської Русі.

Заповітною мрією московських князів було отримати ханський ярлик на велике княжиння, а це означало право на стягування данини для Золотої Орди. Основним суперником Москви у боротьбі за ярлик було Тверське князівство. У боротьбі між князівствами застосовувались будь-які засоби: підступи, доноси, вбивства. Зрештою, ярлик у 1328 р. дістався Івану Калиті, який використав антитатарське повстання у Твері. Московсько-татарські війська розгромили Твер. Після смерті Івана Калити його політику продовжили його сини Семеон Гордий (1340 – 1353 рр.) та Іван Красний (1353 – 1359 рр.).