Ли, я a ОВоронеж |Острогозькпупити, а тим часом ці містадісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров'ю тавідвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку дум-ку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільнойому благочестиві церкви обертати в уніатські або костьоли. Але хайтак не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, щопредки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з'єдна-лися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяже-ним. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».В. «Турецький султан... ще більші свої турецькі й татарські силизібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім'я Мустафа, і з багатьмапашами під Чигирин доставати його. Ті бусурманські сили, прийшовшимісяця липня числа 8 до Чигирина, доставали його різними , приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами йусякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свійвиконати, але велику загибель собі там знайшли».Г. «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... нагетьманство українське, тепер після піддання його з Військом присланімосковському цареві і публічно та демонстративно на очах народу трі-умфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним каміннямобсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бун-чуки; п'ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літе-си типенького султана квадратну, 0Адрво​