1. Активні носії національної ідеї в Галичині - А. народовш; Б. інтелігенція; В народники2. Українська національно-демократична партія утворилася. .А. 1890 р.; Б. 1899 р.; В. 1898 р..3. Один із лідерів радикалів -А. Михайло Грушевський;Б. Олександр Барвінський;В Михайло Павлик[[ рівень4. Розташуйте події в хронологічнтй послідовностіА. утворення УНДП'Б утворення УСДП;В. «Нова ера»;Г. створення Народної ради.5. Пояснтть поняття радикали, нова ера.6. Кому належить гасло «Наша ціль є вільна держава українського люду - УкраїнськаРеспубліка»'7ІІІ рівень7 Які галузі промисловості інтенсивно розвивалися західноукраїнських землях'78. Заповніть пропуски. « У 1895 році. .. . видав свою свою працю під назвою «.. . .»(«. .. ..»), де обґрунтував політичну самостійність ...»9. Чому виникла течія радикалів і в чому ії відмінності'7[У рівень10.Складіть історичний портрет Юліана Бачинського.11. Доведіть, що в питанні української державності всі західноукраїнські партії булиодностайними12. Складіть план розповіді «Трудова еміграція».​

У період 1907-1914 рр. український рух, незважаючи на урядові переслідування, продовжував розвиватися. Осередками розвитку руху були "Просвіти", що виникли в роки революції: київська, катеринославська, одеська, кам'янецька, чернігівська, миколаївська, житомирська та на Кубані.

Найбільш впливовою серед "Просвіт" була київська, в якій зосередилися провідні діячі українського руху. "Просвіти" в Наддніпрянській Україні на відміну від своїх західноукраїнських аналогів, не складали єдину організаційну структуру. Кожна з них діяла окремо, більшості з них заборонялось мати філії по селам.

Незважаючи на свою суто культурницьку роботу: читання лекцій, організація вечорів, свят на українську тематику, відзначання ювілеїв діячів української культури, поширення українських книжок, заснування бібліотек тощо, зазнавали переслідувань з боку властей. Їх робота неодноразово переривалася обшуками, перереєстраціями. До статутів товариств вносились всілякі обмеження і заборони. Найбільшим ударом для "Просвіт" став указ Столипіна 1910 р. "Про закриття деяких інородницьких товариств...".

В результаті урядових переслідувань на 1914 р. продовжувала свою роботу лише катеринославська "Просвіта".