Було те, що рулеські митці... Ве іанОктавіанНеронА. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швид-його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази.ше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров'юВолосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їздинавіть відпускав їх на потилиці...».Б. «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразомобличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфунемов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!". Назавждине втримався, щоб не сказати: “Такмені, старому як дурень, захотів тріумфу.зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приді.Ляли своїй зовнішності надмірну увагу».В. «З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчяйого було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі, він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудуватей трохи кучеряве, вуха — невеликі, ніс — з горбинкою і загострений... Своє кволездоров'я він підтримував турботливим доглядом ​