Государство во время жангир хана с которыми оно имело тесные взаимоотношения и их род

жангир хан был правителем казахского ханства . государство с которым она имела тесные взаимоотношения и их род это джунгария .

1) Суспільний стан —  великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства. Відрізняється від таких понять як суспільний клас, суспільний , соціальна страта.

2) Шля́хта  — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.

3) Магна́т (лат. magnus — великий) — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті). У середньовіччі — назва вищих землевласників і воєначальників вище барони: графи, герцоги, князі та територіальні принци. У переносному значенні — великий власник, багатій, олігарх.

4)Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

5)Обро́к — натуральний податок, данина продуктами традиційного натурального господарства, що стягувався феодалом з селян. Частина продуктів селянського господарства — зерно, худобу, птахів, яйця, сало, мед, а також виготовлена ними шкіра, пряжа, полотно тощо.

6)Па́нщина — відробіткова рента, одна з форм земельної ренти при феодальному і виробництва. Можлива з прикріпленням до землі безпосереднього виробника.

7)Латифу́ндія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної.

8)Фільва́рок — маєток у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у XIV—XIX ст. Панський сільськогосподарський

9)Кріпацтво, або кріпосне право у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).

1)Пресечение династии Рюриковичей.

2)Борьба между боярами и царской властью, когда первые стремились сохранить и приумножить традиционные привилегии и политическое влияние, вторые — ограничить эти привилегии и влияние. Ко всему прочему бояре держали позицию обхода во внимании предложений земцев. Некоторые исследования оценивают роль боярства исключительно негативно, указывая на то, что «притязания бояр переросли в прямую борьбу с верховной властью», а их «интриги тяжёлым образом сказались на положении царской власти».

3)Тяжёлое экономическое положение государства. Завоевательные походы Ивана Грозного и Ливонская война потребовали значительных материальных ресурсов. Негативно на экономике страны сказалось насильственное перемещение служилых людей и так называемый Новгородский погром. Ситуацию катастрофически усугубил голод 1601—1603 годов, разоривший тысячи крупных и мелких хозяйств.

4)Глубокий социальный разлад в стране. Существующий строй вызывал отторжение у массы беглых крестьян, холопов, обедневшего посадского люда, казацкой вольницы и городовых казаков, а также значительной части служилых людей.

5)Последствия опричнины, которая, по мнению российского историка Е. Ф. Шмурло, подорвала уважение к власти и закону.

Объяснение: