3. используя изученный материал, ответьте на вопросы таблицы1.черта отличия захоронения племени аланов отсарматов2.какое искусство было широко развито усарматов? 3. традиция захоронения потомков одного рода, фамильные кладбища у казаховсохранились до наших дней. во что верилисарматы? 4.в сарматском обществе положение мужчин иженщин 5.сарматы в основном изготавливали ювелирныеизделия из 6.посуда при раскопках найдена только ​

  юстиніан i народився близько 482 або 483 рр. , в м. таурісий (верхня македонія), помер 14. 11. 565, в м. константинополі, імператор візантії (східної римської імперії) з 527. юстиніан походив з селянської родини. здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору юстину i; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. вступивши на престол, прагнув відновити римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. юстиніан i спирався на середні прошарки землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора феодора. у правління юстиніана i було проведене кодифікування римського. в цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. централізації держави сприяли реформи юстиніана i. протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія

під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. при юстиніані i посилився податковий гніт. жорстоко переслідувалися єретики. юстиніан i стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у константинополі був побудований храм святої софії). юстиніан i проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області західної римської імперії (у 533-534 північна африка, сардинія, корсика - у вандалів, в 535-555 апеннінський півострів і сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. на сході візантійські і війська вели війни з іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. у різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до візантії при юстиніані i) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в палестині, в 532 "ніка" в константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в північній африці, очолений стотзой, народно-визвольний, рух в італії під керівництвом тотіли).

юстиніан все своє життя служив великій ідеї римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. до кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий.

 

Отто эдуард леопольд карл-вильхельм-фердинанд герцог фон лауэнбург князь фон бисмарк унд шёнхаузен (нем. otto eduard leopold von bismarck-schönhausen; 1 апреля 1815 — 30 июля 1898 года) — князь, политик, государственный деятель, первый канцлер германской империи (второго рейха), прозванный «железным канцлером». бисмарк стал канцлером в 1862 году и сразу же заявил, что намерен создать единый германский рейх: "великие вопросы эпохи решаются не мнением большинства и либеральной болтовней в парламенте, а железом и кровью". в первую очередь reich, затем уже deutschland. национальное единство сверху, за счет тотального подчинения. в 1864 году, заключив союз с австрийским императором, бисмарк напал на данию и в результате блестящего блицкрига аннексировал у копенгагена две населенные этническими немцами провинции - шлезвиг и гольштейн. спустя два года начался -австрийский конфликт за гегемонию над германскими княжествами. бисмарк определил стратегию пруссии: никаких (пока) конфликтов с францией и быстрая победа над австрией. но в то же время бисмарк не желал унизительного разгрома для австрии. имея в виду скорую войну с наполеоном iii, он опасался иметь под боком разбитого, но потенциально опасного врага. главной доктриной бисмарка было уклонение от войны на два фронта. германия забыла свою и в 1914-м, и в 1939-м. 3 июня 1866 года в битве при городе садова (чехия) пруссаки наголову разбили армию австрийцев вовремя подоспевшей армии кронпринца. после сражения один из генералов сказал бисмарку: - ваше превосходительство, теперь вы великий человек. однако если бы кронпринц запоздал чуть подольше, вы были бы великим злодеем. - да, - согласился бисмарк, - пронесло, а могло быть и хуже. в упоении от победы пруссия хочет преследовать уже неопасную австрийскую армию, идти дальше - на вену, на венгрию. бисмарк прилагает все усилия, чтобы остановить войну. на военном совете он издевательски в присутствии короля предлагает генералам преследовать австрийскую армию за дунаем. и когда армия окажется на правом берегу и потеряет связь с теми, кто позади, "самым разумным решением будет пойти на константинополь и основать новую византийскую империю, а пруссию предоставить ее судьбе". генералы и убежденный ими король мечтают о параде в побежденной вене, бисмарку же вена не нужна. бисмарк угрожает свой отставкой, убеждает короля политическими , даже военно-гигиеническим (в армии набирала силу эпидемия холеры), но король хочет насладиться победой. - главный виновник может уйти безнаказанным! - восклицает король. - наше дело - не вершить суд, а заниматься германской политикой. борьба австрии с нами не более достойна наказания, чем наша борьба с австрией. наша - установление германского национального единства под руководством короля пруссии. почувствовавший свою силу бисмарк еще больше давит на короля: просит его обратиться в парламент за индемнитетом - освобождением от ответственности после противозаконных действий. бисмарк не желает обострения ситуации в самой пруссии, ему необходимо единение внутри страны: пусть парламент подтвердит законность действий короля против австрии. по дороге в берлин в купе короля в течение нескольких часов бисмарк приводит свои доводы. король не смог устоять перед бисмарком. как и ландтаг - индемнитет был принят подавляющим большинством голосов, парламентарии отказались от права обвинять правительство в противозаконных действиях. ганновер и другие союзники австрии вошли в состав пруссии. еще через год итоги войны были подтверждены созданием подконтрольного пруссии северогерманского союза, в который вошли 22 государства.