на пороге нового времени произошел особый род перемен в области религиозной организации и отправления культа. эти перемены известны под названием реформации, затронувшей организационную, обрядовую и догматическую стороны жизни католичес-кой церкви во многих странах западной европы. главными идеями реформаторов церкви в новое время помимо борьбы с торговлей индульгенциями и критикой догмата о папской непогрешимости стали идеи свободы индивида в отправлении религиозных обрядов и поддержка популярной в целом ряде европейских стран идеи верховенства власти народа. в реформация имела свои отличительные черты. в xvi веке была страной крепнувшего абсолютизма, вступившего в острый конфликт с папством, итогом которого стал акт 1534 о (верховенстве), в силу которого король стал главой церкви. джеймс фроуд (james froude) писал: «я убежден, что реформация стала величайшим в событием, мощной силой, распространившей по всей планете и оставившей след гения и характера в жизни человечества» . дэвид гум (david gume) утверждал, что реформация стала via media между папизмом и радикализмом. главной целью королевской реформации в стало освобождение от ватикана и прямое подчинение церкви королю. важное, если не главное, значение имело стремление короля секуляризировать монастырские земли. буржуазия была заинтересована в «дешевой и простой» церкви. весь этот комплекс причин положил начало реформации.
ответ:
столипінська реформа (столипінська аграрна реформа) — низка законодавчих актів, написаних задля перерозподілу селянської земельної площі в російській імперії та задля підвищення продуктивності сільського господарства.
у наслідок столипінської реформи близько 1/4 дворів в україні, що входили до земельних громад, вийшли з них: у степу 42 %, на лівобережжі 16,5 %, на правобережжі 48 %. разом з тим на правобережній україні і на полтавщині майже вся земля, якою користувалось селянство, перейшла у приватну власність, особисте приватне землеволодіння почало переважати у чернігівській губернії, а у таврійській, херсонській, катеринославській і харківській воно охоплювало близько половини всіх дворів.
за нового аграрного устрою селянин міг бодай частково виявити ініціативу і поліпшити своє господарство, у чому йому акція селянського поземельного банку, сіілки, кооперація і земська агрономія. завдяки прогресові агротехніки (перехід до плодозмін тощо) зросла врожайність (за 1904 — 12 на 20 %) і вартість селянських господарств.
столипінська реформа, заможному селянству, мала на меті — створити з нього, поряд занепалого дворянства, нову соц. підпору для режиму. щоб зменшити аграрне перенаселення, столипін підтримував еміграцію селян за урал. з 1906 по 1913 рік з 9 українських губерній виїхало до азії 1,2 млн селян (найбільше 1909 року — 290 000), з чого однак одна чверть згодом повернулася.
реформа спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства: збільшення найдрібніших і великих сел. господарств і зменшення середніх, власники яких продавали землю заможнішим і самі виїздили за урал або до міст. невирішена аграрна проблема була однією з причин революції 1917 року.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Укажите название протестанской церкви, которая была провозглашена в в результате реформации
общее число протестантов на конец xx века - 470 миллионов человек. наиболее многочисленные протестантские конфессии:
лютеране - 85 миллионов - 70 миллионов баптисты - 48 миллионов методисты - 40 миллионов кальвинисты - 35 миллионов