Если ковалентная связь образуется между атомами разных элементов

Ковалентная полярная между атомами разных неметаллов пример ch4 ковалентная неполярная между атомами одинаковых неметаллов пример h2

І варіант a) 19600; 6) 16520.

Формула поліетилену (С2Н4)n, де n - ступінь полімеризації,

тоді Mr(C2H4)n=(2•Mr(C)+4•Mr(H))•n=(2•12+4•1)•n=28n.

Складаємо рівняння і розв'язуємо його.

a)  28n=19600                б)  28n=16520

    n=19600:28                     n=16520:28

    n=700                            n=590

ІI варіант a) 22400; б) 18 200.

Формула поліетилену (С2Н4)n, де n - ступінь полімеризації,

тоді Mr(C2H4)n=(2•Mr(C)+4•Mr(H))•n=(2•12+4•1)•n=28n.

Складаємо рівняння і розв'язуємо його.

a)  28n=22400                б)  28n=18200

    n=22400:28                     n=18200:28

    n=800                            n=650

Объяснение:

МЕТА:

– визначати тип розчину та розрізняти його компоненти;

– трактувати механізм розчинення, електролітичної дисоціації та гідролізу речовин;

– застосувати закони Дальтона та Сеченова для обчислення розчинності газів у рідинах;

– розрахувати масову частку, молярну, моляльну концентрації, мольну частку, молярну концентрацію еквівалента та титр за вказаними значеннями маси розчиненої речовини, об’єм розчину або розчинника;

– вміти готувати розчин з певною масовою часткою, молярною, моляльною концентрацією, молярною концентрацією еквіваленту або титром;

– трактувати правило змішування розчинів з різною масовою часткою і застосувати його на практиці.

Професійна орієнтація студентів

Розчини відіграють важливу роль для живих організмів. З утворенням розчинів безпосередньо зв’язані процеси засвоєння речовин, в тому числі ліків, та виведення з організму продуктів життєдіяльності. Тому, важливим є вивчення розчинності речовин у рідинах та залежність розчинності від різних факторів (температури, тиску, природи речовин). Основною характеристикою розчинів є їх кількісний склад. Це стосується як лабораторних досліджень, так і виготовлення та використання лікарських препаратів. Адже при виготовленні, аналізі чи застосуванні ліків необхідно знати вміст основного компоненту (активної речовини) у препараті, а також часто доводиться робити перерахунок концентрацій від одного вираження в інший.

Методика виконання практичної роботи.

Тема №8 Експериментальне визначення розчинності солі

Прилади і реактиви: K2Cr2O7 (крист.), стакан хімічний (50мл), піпетка (5мл), фарфоровий бюкс, технохімічні ваги.

Робота 1. Визначення розчинності біхромату калію.

На технічних терезах відважити 1 г (2 г, 3г) розтертого в порошок біхромату калію (K2Cr2O7); помістити його у стакан місткістю 50 мл, додати 5 мл (10 мл, 15 мл) дистильованої води. Суміш нагріти до повного розчинення солі. Одержаний розчин охолоджують до кімнатної температури. Випадають кристали. Коли повністю осядуть кристали, а розчин стане прозорим, злити розчин у сухий стакан. Виміряти температуру розчину. Чистою сухою піпеткою відібрати 3-5 мл розчину у зважений сухий фарфоровий бюкс. Зважити бюкс з розчином і поставити його на пальник з азбестовою прокладкою, або піщану баню, повільно випарити повністю воду і висушити сіль. Охолодити бюкс і зважити. Висушування повторити знову і знову зважити бюкс з сіллю. Визначення проводити до тих пір, поки результати двох останніх зважувань будуть відрізнятися не більше, ніж на 0,02 г (постійної маси бюкса). За результатами досліджень обчислити розчинність та процентну концентрацію розчину. Результати досліджень записати у таблицю.

Объяснение: