При взаимодействии аммиака объёмом 10.64 л (н.у.) с кислородом под действием католизатора был получен нитроген(ii) оксид массой 11.4 г. нужно вычислить массовую долю выхода продукта реакции от теоретически возможного (в процентах)

При взаимодействии аммиака объёмом 10.64 л (н.у.) с кислородом под действием католизатора был получен нитроген(ii) оксид массой 11.4 г. нужно вычислить массовую долю выхода продукта реакции от теоретически возможного (в процентах),уравнение реакции: 4  nh3 + 5  o2 > 4  no + 6  h2o10,64   л аммиака (при н.у.) составляют 10,64/22,4=0,475 моль.теоретически, должно получиться также 0,475 моль no, что должно составить 30*0,475=14,25 г. массовая доля выхода продукта реакции составляет 11,4/14,25=0,8 или 80 %.

4nh3+7o2=4no2+6h2o 4n(nh3)=10.64/22.4=0.475 n(nh3)=n(no2) m(no2)=0.475*46=21.85 выход=11,4/21,85=0.521739 52.17%

РЕАКЦИЯ ПИОТРОВСКОГО (БИУРЕТОВАЯ РЕАКЦИЯ)

В белках аминокислоты связаны друг с другом по типу полипептидов и дикетопиперазинов. Образование полипептидов из аминокислот происходит путем отщепления молекулы воды от аминогруппы одной молекулы аминокислоты и карбоксильной группы другой молекулы:

Образующаяся группа –С(О)–NН– называется пептидной группой, связь С–N, соединяющая остатки млекул аминокислот, – пептидной связью.

При взаимодействии дипептида с новой молекулой аминокислоты получается трипептид и т. д.

Дикетопиперазины образуются при взаимодействии двух молекул аминокислот с отщеплением двух молекул воды:

Дикетопиперазины были выделены из белков Н.Д.Зелинским и В.С.Садиковым в 1923 г.

Наличие в белке повторяющихся пептидных групп подтверждается тем, что белки дают фиолетовое окрашивание при действии небольшого количества раствора медного купороса в присутствии щелочи (биуретовая реакция).

Описание опыта. 2–3 мл раствора белка нагревают с 2–3 мл 20%-го раствора едкого кали или натра и несколькими каплями раствора медного купороса. Появляется фиолетовое окрашивание вследствие образования комплексных соединений меди с белками.

Задача 1. Потрібно приготувати розчин масою 320 г з масовою часткою хлориду калію 3%. Розрахуйте масу КСl і масу води, які необхідні для приготування розчину.

Задача 2. До розчину масою 750 г з масовою часткою солі 25% додали 250 г води. Визначте масову частку солі після розведення.

Задача 3. Обчисліть масу солі та масу води , які необхідні для приготування 250 г розчину з масовою часткою солі 0,15.

Задача 4. Кристалогідрат феруму(ІІІ) нітрату Fe(NO3)3 ∙ 9Н2O масою 60,6 г розчинили у воді масою 250 г. Визначте масову частку нітрату феруму(ІІІ) в добутому розчині.

Задача 5. В лабораторії є розчин з масовою часткою гідроксиду натрію 25 %, густина якого дорівнює 1,27 г /мл. Розрахуйте його об’єм, який потрібно змішати з водою, щоб добути 500 мл розчину з масовою часткою NaOH 8 % (густина 1,09 г /моль).

Задача 6. Яку масу розчину з масовою часткою гідроксиду натрію 4 % потрібно для повної нейтралізації хлоридної кислоти масою 30 г з масовою часткою НСl 5 %?

Задача 7. Визначити масову частку солі, яку добуто під час змішування розчину об'ємом 40 мл з масовою часткою нітратної кислоти 0,2 і густиною 1,12 г/мл з часткою гідроксиду натрію 0,15 і густиною 1,17 г/мл.

Задача 8. Змішали 25 г розчину з масовою часткою калій хлориду 20% і 35 г розчину з масовою часткою калій хлориду 5%. Обчисліть масову частку солі в отриманому розчині.

Задача 9. Визначте кількість речовини барій нітрату , яку необхідно використати для приготування 60 мл розчину солі з масовою часткою речовини 10% і густиною 1, 1 г/мл.

Задача 10. До 60 г розчину цинк сульфату з масовою часткою солі 8 % долили розчин цієї ж солі об’ємом 300 мл з масовою часткою речовини 20 % і густиною 1, 05 г/мл . Визначте масову частку солі в одержаному розчині.

Объяснение: