Этан=> этилен=> этиловый спирт=> уксусный альдегид=> уксусная кислота=> этилацетат

1)ch3-ch3=(t) ch2=ch2+h2 2)ch2=ch2+hoh=(h2so4к) ch3-ch2-oh 3)ch3-ch2-oh+cuo=ch3coh+cu+h2o 4)ch3coh+cu(oh)2=ch3cooh+cuo+h2o 5)ch3cooh+ch3-ch2-oh=ch3coo-c2h5 + h2o

Класифікація і номенклатура неорганічних сполук

Речовини поділяються на прості і складні. Прості речовини складаються з атомів одного хімічного елементу, а складні – з атомів різних елементів. Складні речовини називаються хімічними сполуками.

Прості речовини поділяються на метали і неметали. До неметалів відносяться речовини, утворені атомами двадцяти двох хімічних елементів: Гідрогену, благородних газів, галогенів, Оксигену, Сульфуру, Селену, Телуру, Нітрогену, Фосфору, Арсену, Карбону, Силіцію, Бору. Усі інші хімічні елементи і їх прості речовини – метали.

Основними класами неорганічних – сполук є оксиди, гідроксиди (основи і кислоти) і солі.

Оксидами називаються складні речовини, що складаються із двох елементів, одним із яких є Оксиген. Майже всі хімічні елементи (за виключенням Гелію, Неону і Аргону) утворюють оксиди.

За хімічними властивостями оксиди поділяються на три групи:

– основні (Na2O, CaO, FeO, Fe2O3), утворюються тільки металами;

– кислотні (CO2, P2O5, SO2, SO3), утворюються неметалами і деякими металами, що проявляють високий ступінь окиснення (Mn2O7, CrO3 );

– амфотерні (ZnO, Al2O3, Cr2O3), які проявляють двоїсті властивості – основні і кислотні, утворюються амфотерними елементами.

Основні, кислотні і амфотерні оксиди називаються солетворними – мають властивість утворювати солі в результаті взаємодії з кислотами або основами.

Є невелика група оксидів, які не проявляють солетворних властивостей: CO, N2O, NO, SiO.

Оксиди можуть бути отримані, в основному, трьома

1. Безпосередня взаємодія простої речовини з киснем:

С + О2 → СО2; 2Са + О2 → 2СаО

2. Розкладання під час нагрівання оксигеновмісних сполук:

СаСО3 → СаО + СО2; 2Сu(NО3)2 → 2СО + 4NО2 + О2;

2Fе(ОН)3 → Fе2О3 + 3Н2О; Н2СО3 → СО2 + Н2О

3. Горіння складних органічних речовин:

СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О

З точки зору фізичних властивостей оксиди бувають газоподібними (CO2, SO2, SO3, NO ); рідкими (N2O3, N2O4, Cl2O7 ); і твердими (всі основні і амфотерні оксиди, Р2О5 та ін.).

Окрему групу оксигеновмісних сполук елементів складають пероксиди. Їх розглядають як солі пероксиду Гідрогену Н2О2, що проявляє слабкі кислотні властивості. Наприклад: пероксид натрію Nа2О2 (перокси – назва групи –О–О–, структурна формула цього пероксиду Nа–О–О–Nа), ВаО2. Ступінь окиснення Оксигену в пероксидах – -1, валентність –ІІ.

Дано: m[ai(no₃)₃]=4.26г. vm=22,4л./моль v(no₂ v(o₂ 1. определим количество вещества нитрата алюминия: m[ai(no₃)₃]=27+(14+16x3)x3=213г./моль n[ai(no₃)₃]=m[ai(no₃)₃]÷m[ai(no₃)₃]=4,26г.÷213г./моль=0,02моль 1. запишем уравнение реакции разложения нитрата алюминия: 4ai(no₃)₃ = 2ai₂o₃ + 12no₂↑ + 3o₂↑ 2. анализируем уравнение реакции: по уравнению реакции из 4 моль нитрата алюминия образуется 12моль оксида азота(iv) и 3моль кислорода.  3. по условию : 0,02моль нитрата алюминия, значит образуется   0,06моль оксида азота(iv) и 0,015моль кислорода. n(no₂)=0,06моль   n(o₂)=0,015моль 4. определим объем оксида азота(iv) и объем кислорода: v(no₂)= n(no₂)х vm= 0,06моль х 22,4л./моль=1,34л. v(o₂)= n(o₂)х vm= 0,015моль х  22,4л./моль=0,34л. 5. ответ: при разложении 4,26г. нитрата алюминия образуется 1,34л. оксида азота(iv) и  0,34л.  кислорода