Осуществите цепочку превращений p-p2o4-h3po4-ca3(po4)2

1) 4p+5o2=2p2o5 2)p2o5+3h2o=2h3po4 3) 2h3po4+3ca(oh)2=ca3(po4)2+6h2o

Вода – джерело життя на землі. всі народи завжди шанобливо ставились до води. грецькі жерці відмінно знали про цілющу силу води. вони зводили храми ескулапа біля природних джерел і уважно їх оберігали. з часів римської імперії збереглися плити з написами, які вказували на напрямок доріг до «священних вод геркулеса», які слугували «здоров’ю та радості життя». а де сент-екзюпері присвятив воді такі замітки: «вода! у тебе немає ні смаку, ані кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою можна і треба насолоджуватися, не знаючи що ти таке. не можливо сказати, що ти необхідна для життя, ти – саме життя… ти – найбільше багатство на світі…» скільки води потрібно людині? тіло людини на дві треті якраз складається з води. особливо багаті  водою тканини молодого організму. до старості кількість води в тілі людини знижується на одну третю частину. вода є основним середовищем, учасником практично всіх хімічних процесів. організм людини суворо регулює вміст води у кожному органі і кожній тканині, клітині. втрата значної кількості вологи призводить до згущення крові. сигнали про згущення крові миттєво дістаються до головного мозку, і далі з’являється відчуття спраги. кількість води, яка необхідна для людини не завжди і всюди однакова. в умовах помірного клімату і при спокійній роботі людина випиває і вносить із їжею в свій організм до 2 л. води на добу. коли ж людина займається середньою фізичною роботою, то починає пітніти і відчувати спрагу. при цьому вона може випити і до 4 л. води. чим тяжча фізична робота, тим більше рідини випиває людина. без води гине будь-який живий організм. без їжі людина може прожити декілька тижнів, а от без води лише 3-4 доби. для втамування спраги має значення не тільки кількість води, але і її смакові властивості. виконання раціонального водного режиму є важливою умовою збереження здоров’я. p.s. земна куля в своєму співвідношенні океану до суші відповідно 70 проти 30%. основна маса води солона, це 97%. прісної ж яку ми споживаємо є лише 3%. є над чим задуматись. до 2035 року за деякими прогнозами в світі кількість нестачі прісної, питної води сягне 41 %. особливо відчують «спрагу» народи в таких країнах як китай, центральні та південноафриканські країни, індія, пакистан. країни в яких за перерахунком на душу населення найбільше вживають води, — це індія, китай, сша, пакистан, мексика, японія, таїланд, індонезія. на даний час більше 1,5 мільярда людей у світі не мають доступу до екологічно чистої, прісної, наповненої мікроелементами води. вода – це багатство планети земля, та людей які нерозважливо та необдумано використовують природні запаси, не задумуючись над її справжньою вартістю та силою. бережімо воду, — скарб і джерело самого !

1) диссоциация: кон + nн2о к+×mн2о + он–×dн2о или сокращенно: кон к+ + он–. многокислотные основания диссоциируют по нескольким ступеням (в основном диссоциация протекает по первой ступени). например, двухкислотное основание fe(oh)2 диссоциирует по двум ступеням: fe(oh)2feoh+ + oh– (1 ступень); feoh+fe2+ + oh– (2 ступень). 2) взаимодействие с индикаторами (щелочи окрашивают фиолетовый лакмус в синий цвет, метилоранж – в желтый, а фенолфталеин – в малиновый): индикатор + он– (щелочь) окрашенное соединение. 3) разложение с образованием оксида и воды (см. таблицу 2). гидроксиды щелочных металлов устойчивы к нагреванию (плавятся без разложения). гидроксиды щелочно-земельных и тяжелых металлов обычно легко разлагаются. исключение составляет ba(oh)2, у которого tразл достаточно высока (примерно 1000 °c). zn(oh)2 zno + h2o. таблица 2 - температуры разложения некоторых гидроксидов металлов гидроксид tразл, °c гидроксид tразл, °c гидроксид tразл, °c lioh 925 cd(oh)2 130 au(oh)3 150 be(oh)2 130 pb(oh)2 145 al(oh)3 > 300 ca(oh)2 580 fe(oh)2 150 fe(oh)3 500 sr(oh)2 535 zn(oh)2 125 bi(oh)3 100 ba(oh)2 1000 ni(oh)2 230 in(oh)3 150 4) взаимодействие щелочей с некоторыми металлами (например, al и zn): в растворе: 2al + 2naoh + 6h2o ® 2na[al(oh)4] + 3h2­ 2al + 2oh– + 6h2о ® 2[al(oh)4]– + 3h2­. при сплавлении: 2al + 2naoh + 2h2o 2naalо2 + 3h2­. 5) взаимодействие щелочей с неметаллами: 6naoh + 3cl2 5nacl + naclo3 + 3h2o. 6) взаимодействие щелочей с кислотными и амфотерными : 2naoh + со2 ® na2co3 + h2o 2oh– + co2 ® co32– + h2o. в растворе: 2naoh + zno + h2o ® na2[zn(oh)4] 2oh– + zno + h2о ® [zn(oh)4]2–. при сплавлении с амфотерным оксидом: 2naoh + zno na2zno2 + h2o. 7) взаимодействие оснований с кислотами: h2so4 + ca(oh)2 ® caso4¯ + 2h2o 2h+ + so42– + ca2+ +2oh– ® caso4¯ + 2h2o h2so4 + zn(oh)2 ® znso4 + 2h2o 2h+ + zn(oh)2 ® zn2+ + 2h2o. 8) взаимодействие щелочей с амфотерными (см. таблицу 1): в растворе: 2naoh + zn(oh)2 ® na2[zn(oh)4] 2oh– + zn(oh)2 ® [zn(oh)4]2– при сплавлении: 2naoh + zn(oh)2 na2zno2 + 2h2o. 9) взаимодействие щелочей с солями. в реакцию вступают соли, которым соответствует нерастворимое в воде основание: cusо4 + 2naoh ® na2so4 + cu(oh)2¯ cu2+ + 2oh– ® cu(oh)2¯. получение. нерастворимые в воде основания получают путем взаимодействия соответствующей соли со щелочью: 2naoh + znsо4 ® na2so4 + zn(oh)2¯ zn2+ + 2oh– ® zn(oh)2¯. ba(oh)2 - гидроксид бария mg(oh)2 - гидроксид магния