Взаимодействие кальция и соляной кислоты относится к реакциям а) соединения, экзотермической б)замещение, экзотермической в)обмена, экзотермической г) замещения, эндотермической? ? ?

1.  качественная реакция на ион железа (iii)  – реакция со щелочью:

если в растворе есть ионы    железа (iii), образуется гидроксид    железа (iii) fe(oh)3. основание нерастворимо в воде и бурого цвета. 

2.  качественная реакция на ион    железа (iii) – реакция с желтой кровяной солью (гексацианоферрат    калия  k4[fe(cn)6])   синий осадок берлинской лазури показывает на присутствие в исходном растворе ионов трехвалентного железа.

3  к4[fe(cn)6]    +4 fecl3  =  fe4[fe(cn)6]3↓ + 12 kcl[fe(cn)6]  4- +  fe3+=  fe4[fe(cn)6]3↓

3.  качественная реакция на ион железа (iii) – реакция с роданидом.вначале разбавляем испытуемый раствор – иначе не увидим ожидаемой окраски. в присутствии иона железа (iii) при добавлении роданида калия образуется вещество кроваво-красного цвета. это ‑ роданид железа (iii). роданид от греческого "родеос" - красный.

fecl3  + 3 кcns    =  fe(cns)3    + 3  kclfe3+ + 3  cns- =  fe(cns)3

вторинна структура біополі-меру визначає способи, за якими ланцюги й утриму­ються у вигляді певних утворень. відомо, що існує тільки невелика      кількість білків,    поліпептиди яких перебувають у        вигляді ліній­них ланцюгів. використовую­чи  рентгено-структурні ме­тоди    дослід­ження, встано­вили, що пере­важна        біль­шість      білків має поліпептидні      ланцюги, скручені у вигляді спіралі.

утворення внутрішньомолекулярних вод­невих зв’язків у глобулярних біл­ках може до структури, що називають спіраль. у фібрилярних білках утворення водне­вих зв’язків може до ви­никнення складчастої листової структури — β-структури. відо­мості про ці структури пра­во поділити білки на два класи: фібрилярні (від лат.fibra— во­локно) та глобулярні (від лат.  globulus  — кулька). найвиразніша відмінність між білками обох типів полягає в тому, що фібри­лярні білки в основному нероз­чинні, а глобулярні — добре роз­чинні у воді. тому їх інколи на­зивають «розчинними білками». вторинна структура властива для таких білків, як фіброїн (білок шовку), кератин (білок сполучної тканини) та деякі інші.