1) хлорид магния feoh не бывает, железо или 2+ или 3+, то есть или fe(oh)2 или fe(oh)3 соответственно гидроксид железа ii или гидроксид железа iii нитрат алюминия iii сернистый газ кремниевая кислота сернистая кислота силикат меди 2) 2naoh+fecl2=2nacl+fe(oh)2 (стрелка вниз) cao+h2o=ca(oh)2 2agno3+bacl2=ba(no3)2+2agcl (стрелка вниз) 3) 2koh+feso4=k2so4+fe(oh)2 (осадок) m(koh)=60*0.03=1.8г n(koh)=1.8/56=0.03 моль соответственно кол-во вещества fe(oh)2 = 0,015 моль m(fe(oh)2)=0.015*90=1.35г
innavinogradova1385
13.03.2023
1)гідрогенназву елементу дав видатний вчений антуан лоран лавуазье. назва походить від грецького ὕδωρ — вода та γενναω — народжую , що означає «той, що народжує воду» .українська назва «водень» також відображає входження елементу до складу води.російська назва «водород» — дослівний переклад латинської назви hydrogenium.гідроге́н (н) — хімічний елемент з атомним номером 1, що належить до 1-ої групи періодичної системи елементів. 2)гелій. локк'єр дав гелію ім'я, що відображає історію його відкриття (від грец. helios — сонце). оскільки локк'єр вважав, що виявлений елемент — метал, він використовував в латинській назві елементу закінчення «ium» (відповідає українському закінченню «ій»), яке зазвичай уживається в назві металів. таким чином, гелій задовго до свого відкриття на землі отримав ім'я, яке закінченням відрізняє його від назв решти інертних газів.геелій — хімічний елемент з атомним номером 2, який очолює групу інертних газів в періодичній таблиці. 3) літій свою назву літій отримав через те, що був виявлений в «каменях» грец. λίθος — камінь. сучасну назву було запропоновано берцеліусом.літій було відкрито 1817 року шведським хіміком і мінералогом й. арфведсоном. спочатку в мінералі петаліті а потім — у сподумені і в лепідолітіметалевий літій вперше отримав гемфрі деві 1818 року шляхом електролізу. літій (li) — хімічний елемент, м’який, сріблясто-білий, найлегший метал. належить до лужних металів. хімічно активний. 4) берилій. внаслідок солодкого смаку розчинних у воді сполук берилію елемент спочатку називали «гліцин», «гліциній»( від грец. glykys — солодкий). сучасна назва походить від назви дорогоцінних каменів берилів (грец. beryllos), яке у свою чергу походить від назви міста белур (веллуру) в південній індії, неподалік мадраса; з давніх часів в індії були відомі родовища смарагдів.бери́лій— хімічний елемент. символ be, ат. н. 4, ат. маса 9, має один стабільний ізотоп ве. густина 1844 кг/м³, t плавлення 1284 °c.