Для получения травильного раствора смешали 100 г 10%-го и 150г 15%-го раствора хлорида цинка.вычислить массовую долю хлорида цинка в полученном растворе

0,1 = m р.в/100; m р.в =0,1*100=10 0,15= m р.в/150; m р.в =0,15*150=22,5 w= 32,5/250=0,13=13%

Заміщення:

a) Реакція з бромом (бромування):

CH2=CH2 + Br2 → CH2Br-CH2Br

Умови: Проводиться при кімнатній температурі або за нагрівання.

г) Реакція з хлором (хлорування):

CH2=CH2 + Cl2 → CH2Cl-CH2Cl

Умови: Проводиться при кімнатній температурі або за нагрівання.

Гідрогенізація:

б) Каталітична гідрогенізація з використанням каталізатора, наприклад, платини (Pt) або нікеля (Ni):

CH2=CH2 + H2 → CH3-CH3

Умови: Проводиться за підвищеної температури та під тиском.

д) Гідрогенізація з використанням натрію (Birch reduction):

CH2=CH2 + 2 Na → CH3-CH3 + 2 NaH

Умови: Проводиться у безводному середовищі та за наявності розчинника, наприклад, етоксид натрію (NaOR).

Полімерізація:

а) Реакція полімеризації етилену:

2CH2=CH2 → -CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-...

Умови: Проводиться за участі спеціальних каталізаторів, наприклад, перекису водню (H2O2) або розчину перекису водню та хлору.

б) Реакція полімеризації бута-1,3-дієну (синтез каучуку):

CH2=CH-CH=CH2 → -CH2-CH(-CH2-CH=CH2)-...

Умови: Проводиться за участі спеціальних каталізаторів, наприклад, органічних перекисів.

Нітрування:

в) Реакція нітрування бутадієну:

CH2=CH-CH=CH2 + HNO3 → CH2-CH(NO2)-CH(NO2)-CH2

Умови: Проводиться за участі концентрованого азотної кислоти (HNO3) та кислотного каталізатора.

г) Розклад:

Розклад дієнового вуглеводню, наприклад, бутадієну, може відбуватися під впливом тепла або світла без додаткових реагентів:

CH2=CH-CH=CH2 → CH2=CH2 + CH2=CH2

Умови: Проводиться за підвищеної температури або за впливу світла.

Ці реакції та умови проведення можуть варіюватися в залежності від конкретних умов та використовуваних реагентів.

Для розв'язання цього завдання необхідно знати формулу амінокислоти. Оскільки умова завдання її не вказує, то назву амінокислоти ми теж не можемо визначити.

Але окрім формули амінокислоти, нам додатково відома маса цієї речовини - 10 г.

Щоб з'ясувати, який об'єм розчину колій гідроксиду потрібно для реакції з амінокислотою, потрібно знайти кількість молярів колію гідроксиду в 150 г 4,2%-го розчину.

Масова частка КОН у розчині дорівнює 4,2% (тобто 4,2 г на 100 г розчину). Це означає, що в 150 г розчину міститься 4,2 г * (150 г/100 г) = 6,3 г КОН.

Тепер розрахуємо кількість мольових еквівалентів КОН у розчині:

n(KOH) = m(KOH) / M(KOH),

де m(KOH) - маса КОН, M(KOH) - молярна маса КОН.

M(KOH) = 56,1 г/моль (молярна маса КОН)

n(KOH) = 6,3 г / 56,1 г/моль = 0,1126 моль

Оскільки за дефініцією амінокислоти вона містить аміногрупу (-NH2), то при реакції з КОН відбудеться конденсація аміногрупи з першою карбоксильною групою амінокислоти, у результаті чого утворюється соль амінокислоти.

Рівняння реакції:

RCH(NH2)COOH + KOH → RCH(NH2)COOK + H2O

Тепер можна записати рівняння збільшення кількості речовин:

n(KOH) = n(амінокислоти),

де:

n(KOH) - кількість мольових еквівалентів КОН;

n(амінокислоти) - кількість мольових еквівалентів амінокислоти.

Маса мольових еквівалентів амінокислоти буде такою:

n(амінокислоти) = m(амінокислоти) / M(амінокислоти),

де m(амінокислоти) - маса амінокислоти, M(амінокислоти) - молярна маса амінокислоти.

Тому формулу амінокислоти можна знайти за формулою:

m(амінокислоти) / M(амінокислоти) = n(КОН) = 0,1126 моль

Отже, m(амінокислоти) / M(амінокислоти) = 0,1126

m(амінокислоти) = 0,1126 * M(амінокислоти)

Наприклад, якщо припустити, що це аланін, то М(аланін) = 89 г/моль.

Тоді m(аланін) = 0,1126 * 89 г/моль = 10 г.

Тому можна стверджувати, що задана речовина це аланін з формулою HOOCCH(NH2)CH3.