Закончить молекулярные и составить ионно-молекулярные уравнение след. реакций: fe2(so4)3+k3po4=; ba(no3)2+na2co3=; cu(no3)2+k2s=

fe2(so4)3+2k3po4=3k2so4+2fepo4

2fe(+3)+3so4(-2) + 2k(+)+2po4(-3)=3k(+)+3so4(-2) + 2fepo4

  2fe(+3)+ 2po4(-3)= 2fepo4

ba(no3)2+na2co3=2nano3+baco3

ba(+2)+co3(-2)= baco3

cu(no3)2+k2s=cus+2kno3

cu(+2)+s(-2)=cus

fe2(so4)3+2k3po4=2fepo4+3k2so4

fe+po4=fepo4

 

ba(no3)2+na2co3=baco3+2nano3

ba+co3=baco3

 

cu(no3)2+k2s=cus+2kno3

cu+s=cus

а) mr(koh) = 56

w(k) = ar(k) *n / mr(koh) *100% = 39*1 / 56 *100% = 69,6%

w(o) = ar(o) * n / mr(koh) *100% = 16*1 / 56 *100% = 28,6%

w(h) = ar(h) * n / mr(koh) *100% = 1*1 / 56 *100% = 1,8%

б) mr(teo3) = 176

w(te) = ar(te) *n / mr(teo3) *100% = 128 * 1 / 176 *100% = 73%

w(o) = ar(o) * n / mr(teo3) *100% = 16 * 3 / 176 *100% = 27%

в) mr(cuso4) = 159,5

w(cu) = ar(cu) * n / mr(cuso4) *100% = 63,5 * 1 / 159,5 *100% = 40%

w(s) = ar(s) * n / mr(cuso4) *100% = 32 *1 / 159,5 *100% = 20%

w(o) = ar(o) * n / mr(cuso4) *100% = 16 * 4 / 159,5 *100% = 40%

Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (йонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані. Просторові фігури (наприклад, паралелепіпеди) у вершинах яких розміщено атоми, називаються комірками кристалічної ґратки, регулярна нескінченна система геометричних точок (вузлів ґратки), що є ідеально періодичною в трьох вимірах простору; існує 14 основних типів просторових ґраток.

Найменша комірка кристалічної ґратки, зсувом якої можна відтворити весь кристал, називається примітивною коміркою.

У випадку простої ґратки, у якій всі атоми одного сорту, примітивна комірка містить один атом.

Основні параметри кристалічних ґраток[1]:

період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;

координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;

базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;

атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;

коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.

Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):

пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;

власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;

чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;

чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;

йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.

дефекти Френкеля

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у розміщенні певної кількості атомів чи йонів у міжвузлях, причому частина вузлів може залишитись незайнятою.

дефекти Шоткі

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у перенесенні певної кількості атомів чи йонів з вузлових позицій усередині кристала на його поверхню, частина вузлів відповідно залишається незайнятою.