При полном окислении одного грамма жира в организме человека выделяется 38, 9 кдж теплоты. рассчитайте, сколько теплоты образуется в организме человека за месяц, если суточная норма жиров составляет 106 грамм.

106*38,9*30=123702КДж±106КДж - в зависимости от продолжительности месяца

У сучасній хімії зазвичай використовується інше, хоча й подібне визначення Бренстеда і Лоурі, за яким кислоти означаються як хімічні сполуки, що є донорами протонів і приймають електрони для утворення іонних зв'язків. Кислоти вступають у реакції з основами, утворюючи солі, а також діють як розчинники. Сильні кислоти корозійні, розбавлені кислоти мають кислий або гострий смак, хоча в деяких органічних кислотах цей смак частково схований за іншими смаковими характеристиками.

Прикладами дисоціації кислот у водному розчині з утворенням Н+ є такі:

HCl is in equilibrium with H+ + Cl-

HNO3 is in equilibrium with H+ + NO

-

3

H2SO4 is in equilibrium with 2H+ + SO

2-

4

Атоми водню, що входять до складу молекул кислот і можуть відщеплюватись від молекул кислот при їх дисоціації у вигляді катіонів водню Н+, називаються кислотними атомами водню. Кислотні атоми водню в молекулах кислот можуть заміщатися атомами металів (або металоподібних груп, як NH4) з утворенням солей.

Атоми або групи атомів, що сполучені з кислотними атомами водню в молекулах кислот, називаються кислотними залишками. Так, атом хлору в хлоридній кислоті (точніше, аніон хлору Cl-) називається кислотним залишком хлоридної кислоти, група атомів NO3 в нітратній кислоті (точніше аніон NO

-

3

) є кислотним залишком нітратної кислоти, а група атомів SO4 (точніше аніон SO

2-

4

) — в сульфатній кислоті.

При выборе метода анализа для определения содержания подвижных фосфатов в различных почвах приходится учитывать целый ряд факторов, влияющих на данные анализа. Выбор растворителя для извлечения подвижных фосфатов в первую очередь зависит от знания состава фосфорных соединений исследуемой почвы. Растворитель должен растворять те соединения фосфора почвы, которые непосредственно доступны растениям и которые могут легко переходить в усвояемую для них форму одновременно он должен слабо растворять труднодоступные для растений соединения фосфора почвы. Кроме того, надо подбирать растворитель, по возможности меньше переводящий в раствор катионы, обусловливающие ретроградацию подвижных фосфатов