Биологическая роль ионов. пишите все что можите! даклад на пол страницы) )

концентрация ионов к+ внутри клетки примерно в 35 раз выше, чем вне ее, а концентрация ионов na+ во внеклеточной жидкости в 15 раз больше, чем внутри клетки. для осуществления многих важных биологических процессов необходимо постоянно поддерживать такое неравномерное распределение этих ионов, на что требуется затрата энергии, так как перенос ионов через мембрану должен происходить против градиента их концентраций. это реализуется с калий-натриевого насоса, который за счет энергии гидролиза одной молекулы атф выводит три катиона nа+ из клетки, а два катиона к+ посылает внутрь клетки. вследствие переносимых электрических зарядов внутренняя поверхность мембраны заряжается отрицательно, а внешняя — положительно.

в организме взрослого человека содержание катионов натрия составляет около 100 г, катионов калия — 140 г, при этом в сутки с пищей поступает катионов натрия 8-12 г, а калия 2—6 г. натрий и калий — элементы группы 1а. атомы элементов этой группы имеют во внешнем слое один электрон на s-подуровне (11na : 3s1; 19к : 4s1), который они стремятся отдать в соединениях партнеру, образуя устойчивые симметричные монокатионы с электронной конфигурацией ближайшего благородного газа. при движении сверху вниз в группе 1а возрастают радиусы атомов элементов и уменьшается энергия их ионизации. в соответствии с этой закономерностью возрастают восстановительная способность этих элементов и основность их гидроксидов при движении сверху вниз по группе. резко отрицательные значения стандартных восстановительных потенциалов для металлов 1а группы также свидетельствуют об их сильных восстановительных свойствах, причем настолько сильных, что в любых водных средах устойчивы только катионы этих элементов. поэтому с медико-биологических позиций нас интересуют прежде всего свойства катионов nа+ и к+ в водных средах.

1.Дождевая вода в отличие от ключевой не содержит растворенных солей. Поэтому ключевая иода более жесткая Жесткая вода - вода содержащая в себе значительное количество растворённых солей кальция и магния Виды жесткости: временная, постоянная и обшая.

2. Кислородсодержащие кислоты (оксокислоты) получают взаимодействие кислотных оксидов с водой (реакция соединения). Однако очень немногие кислотные оксиды не взаимодействуют с водой. Этим методом не получают труднорастворимые оксокислоты, например, H2SiO3. Кислотный оксид + H2O = Оксокислота. SO3 + H2O = H2SO4 P2O5 + 3H2O = 2H3PO4. Получение кислородсодержащих кислот взаимодействием кислотного оксида с водой. Общий получения кислот. Большинство кислот можно получить действием на соль сильной или менее летучей кислоты (реакция обмена

Працюючи з розчинами важливо знати, скільки розчинної речовини в них міститься. Уявіть собі, що могло б статися, якби фармацевт виготовив очні каплі завищеної концентрації.

Існує кілька ів вираження кількісного складу розчину. Найчастіше вміст речовин в розчині виражають у масових частках.

Масова частка (w) – це фізична величина, що визначається відношенням маси розчиненої речовини до маси всього розчину.

Масова частка

де wр – масова частка розчиненої речовини; mр – маса розчиненої речовини; mр-ну – маса розчину.

Масова частка не має розмірності і є додатнім число, меншим за одиницю. На практиці масову частку розчиненої речовини часто виражають у долях одиниці або у відсотках:

Масова частка

Розглянемо приклад розрахунків масової частки розчиненої речовини.

Приклад 1. Визначити масову частку купрум (II) хлориду у розчині, який містить 30 г CuCl2 і 170 г води.

Дано:

m(CuCl2) = 30 г

m(H2O) = 170 г

9-6-1

Розв’язання:

Скористаємося наведеною формулою:

9-6-2

w (CuCl2) – ?

Відповідь: = 15 %.

Це означає, що у 100 г розчину міститься 15 г солі і 85 г води. На масу солі припадає 15% від маси всього розчину.

Масова частка показує скільки грамів розчиненої речовини міститься у 100 г розчину.

Приклад 2. Випаровуванням 250 г розчину добули 5 г солі. Яка була масова частка солі в розчині?

Дано:

m(р-ну) = 250 г

m(солі) = 5 г

9-6-3

Розв’язання:

9-6-4

w(солі) – ?

Відповідь: = 2%.

На практиці часто треба приготувати розчин із заданою масовою часткою розчиненої речовини.

9-6-5 або 9-6-6

Для цього необхідно знати скільки води і розчиненої речовини потрібно взяти, щоб добути розчин із заданою масовою часткою речовини.

Приклад 3. Визначити масу купрум (II) хлориду і води, необхідної для приготування 300 г розчину з масовою часткою солі 0,15 або 15%.

Дано:

m(р-ну) = 300 г

wр = 0,15 або 15%

mр = w • mр-ну або 9-6-7

Розв’язання:

1. Спочатку обчислюємо масу солі, необхідної для приготування розчину: m(CuCl2) = 0,15 • 300 = 45 г або m(CuCl2) = 9-6-8 = 45 г.

2. Обчислюємо масу води:

m(H2O) = m розчину – m речовини

m(H2O) = 300 – 45 = 255 г.

m(солі) – ?

m(води) – ?

При роботі з розчинами зручніше брати не масу води, а її об’єм. Для знаходження об’єму води необхідно її масу поділити на густину.

Якщо масова частка 2%, то це означає, що в 100 г розчину міститься 2 г речовини і 98 г води

9-6-11

m (розчину) = m (реч.)+ m (розчинника)

9-6-9, де V – об’єм; m – маса ; ρ – густина.

1 л води = 1000 мл.

ρ(H2O) = 1 г/мл.

Звідси: 9-6-10 = 255 мл.

Відповідь: m(CuCl2) = 45 г, m(H2O) = 255 г або 255 мл.

Для того, щоб приготувати 300 г розчину з масовою часткою 15% необхідно зважити 45 г CuCl2 і вмістити її в колбу. Мензуркою відміряти 255 мл води і вилити в колбу з сіллю і перемішувати доти, поки не розчиниться вся сіль.

Підсумок:

Масова частка розчиненої речовини у розчині – це відношення маси речовини до маси розчину.

Розчин складається з розчинної речовини і розчинника.

?

Що таке розчин?

Що таке масова частка розчинної речовини?

Що означає: а) 5% розчин солі; б) 20% розчин солі?

Як можна приготувати розчин із заданою масовою часткою розчинної речовини?