Массовая доля крахмала в кукурузных зернах составляет 70%.вычислите какую массу кукурузных зерен надо взять для получения 360 г глюкозы.

(С6H10O5)n+nH2O=nC6H12O6
Mr(C6H12O6)=180
n(C6H12O6)=360/180=2 моль=n(C6H10O5)
Mr(C6H10O5)=162
m(C6H10O5)=162*2=324 г-70%
mзерен=324*100%/70%=462.86 г

Зон-О3
* Молекулярная масса — 47,998 а. е. м.
* Плотность газа при нормальных условиях — 1,1445·10-3 кг/м³. Относительная плотность газа по кислороду 1,5; по воздуху — 1,62 (1,658 [3]).
* Плотность жидкости при —183 °C — 1,71 кг/м³
* Температура кипения —111,9 °C. Жидкий озон — тёмно-синего цвета.
* Температура плавления —251,4 °C. В твёрдом состоянии — чёрно-синего цвета.
* Растворимость в воде при 0ºС — 0,394 кг/м³ (0,494 л/кг) , она в 10 раз выше по сравнению с кислородом.
* В газообразном состоянии озон диамагнитен, в жидком — слабопарамагнитен.
* Запах - резкий, специфический «металлический» (по Менделееву - «запах раков») .
кислород-О2
Физические свойства
Газ без цвета, вкуса и запаха. Растворим в воде, причем растворяется тем лучше, чем ниже ее температура. Поэтому плотность живых организмов в холодных приполярных водах может быть значительно выше, чем в теплых экваториальных.

Процес розчинення – це взаємодія частинок розчиненої речовини з молекулами розчинника, який супроводжується виділенням або поглинання теплоти.

Голандський хімік Я. Х. Вант-Гофф і німецький хімік В. Оствальд довели дифузію газів. Шведський учений С. А. Арреніус (1859 – 1927) довів наявність фізичного процесу дифузії у розчинах. Підтвердженням цього є рівномірне забарвлення розчинів під час розчинення забарвлених речовин.

Дифузія купрум (ІІ) сульфату
Рис.18. Дифузія купрум (ІІ) сульфату.
Д. І. Менделєєв створив хімічну теорію розчинів. Згідно з цією теорією під час розчинення утворюються сольвати – нестійкі хімічні сполуки розчиненої речовини з розчинником (у разі водних розчинів – гідрати). Особливо схильні до гідратації йони. Йони приєднують полярні молекули води, в результаті утворюються гідратовані йони. Багато з таких гідратованих йонів неміцні й легко розкладаються.

Якщо, наприклад, кухонну сіль помістити у воду, то можна помітити, як маса твердої речовини поступово зменшується. У процесі розчинення молекули води притягуються своїми негативними полюсами до позитивно заряджених йонів натрію, а позитивними полюсами – до негативно заряджених хлорид-іонів. У результаті цього зв’язок між йонами в солі послаблюється й кристалічна решітка руйнується. У розчині утворюються тимчасові сполуки гідрат-іони Натрію та гідрат-іони Хлору.