Врастворе массой 100 г .который содержит смесь соляной и азотной кислот, растворяется максимум 24г оксида меди (ii) при выпаривании раствора и прокаливании , масса остатка составила 29, 5г.определите массовые доли соляной и азотной кислот в исходном растворе.

Масса CuO = 24г. => n = 0.3 моль
Если за Х примем количество СиО в реакции с соляной, тогда его хлорида тоже Х моль. Значит, на реакцию с азотной ушло (0,3-Х) моль и столько же нитрата получим. При разложении (0,3-Х) моль нитрата получим столько же оксида. Сводим это все в уравнение.
Масса остатка 29,5=масса хлорида 135*Х + масса оксида 80*(0,3-Х)
Решаем, Х=0,1 моль.
Значит, соляной 0,2 моль, т.е. 7,3г
Азотной 2*(0,3-0,1)*63=25,2г.

Утворюються вуглеводи в зелених частинах рослин з участю хлорофілу з вуглекислоти повітря і води ґрунту під дією сонячної енергії. Тому джерелом надходження вуглеводів в організм є продукти рослинного походження.

Білок або протеїн - є головним фактором живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя, ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів, вуглеводів, є енергетичним матеріалом. Добова потреба людини в білках — 80 — 100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.

Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. За хімічною класифікацією їх називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні, органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається на гліцерин і жирні кислоти.

Объяснение:

Наприклад, тобі потрібно скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як треба діяти? Спершу напиши хімічний символ алюмінію Аl, поруч — кислотний залишок сульфатної кислоти H2SO4, тобто SO4. Над знаком Алюмінію напиши валентність 3 (визнач за періодичною системою хімічних елементів). Над кислотним залишком надпиши його валентність 2 (за основністю кислоти). За до ндексів зрівняй сумарні валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для Алюмінію, поділивши 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6 на валентність кислотного залишку, дістаємо 3. Звідси формула

Al2(SO4)3

3х2 = 2х3.

При цьому пам'ятай, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а співвідношення атомів металу й кислотного залишку. Для алюміній сульфату Al2(S04)3 таке співвідношення дорівнює 2 : 3. Отже, солі — речовини немолекулярної будови.

 

За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і молярної мас, пам'ятаючи при цьому, що реальних молекул у кристалах солей немає, вони побудовані з інших частинок — йонів.

 

       Назви солей

За міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви елемента-металу й латинської назви кислотного залишку. Звичайно ж латинська назва кислотного залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі безоксигенової кислоти має суфікс -ид (-ід), а оксигеновмісної — -ат в разі максимальної валентності кислотоутворюючого елемента і -іт у разі його нижчої валентності. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність у даній солі