Уравнять ионно-электр методом zn+nano3+naoh=nh3+na2zno2+h2o

4Zn + NaNO3 + 7NaOH = NH3 + 4Na2ZnO2 + 2H2O

Zn(0)-2e = Zn(+2)  4   в-ль, ок-ие

N(+5)+8e = N(-3)   1   ок-ль, в-ие

Хімічні елементи в літературних творах Учня 8-Б класу КЗ Полтавлька ЗШ I-III ст. 27 Лобача Андрія

Актуальність теми: У літературних творах, усній народній творчості часто йде мова про речовини та хімічні явища. Це буває досить цікаво описано. Але ми досі не замислювались, що це за речовини та явища і чим вони відрізняються.

Мета проекту: - проаналізувати інформацію; - зробити висновок; - оперувати знаннями з хімії, літератури, іноземної мови, історії, географії, музичного образотворчого мистецтва, біології, трудового навчання.

Очікувані результати: Зясуємо, у яких творах зустрічаються хімічні явища, як письменники використовують їх для цікавого опису, яку роль вони відіграють у творах, відкриємо для себе нове і цікаве.

Жуль Верн «Таємничий острів». Більшість читали роман Жуля Верна «Таємничий острів». Але читач і не здогадується, що в цьому творі письменником описано кілька хімічних процесів, наприклад отримання нітрогліцерину: «…Здобувши азотну кислоту, Сайрес Сміт підлив до неї гліцерин, попередньо згустивши його випарюванням на водяній бані, і отримав кілька пінт жовтуватої маслянистої рідини». C 3 H 5 (OH) 3 + 3HNO 3 = C 3 H 5 (NO 2 ) 3 + 3H 2 O.

У тому ж творі Жюль Верн розглядає воду як ефективне паливо майбутнього. Проводячи електроліз води, отримують водень і кисень: «… Яке паливо замінить вугілля? -Вода, відповів інженер. -Вода? перепитав Пенкроф. Так, але вода, розкладена на складові частини, пояснив інженер. Без сумніву, це буде робитися за до електрики, яка в руках людини стане могутньою силою …. ». 2H2O = 2H2 + O2

Окисление жиров атмосферным кислородом в той или иной степени происходит уже при их получении и переработке. При хранении в неблагоприятных условиях жиры приобретают неприятные вкус и запах и часто оказываются непригодными для пищевых целей. Этот процесс называется прогорканием и происходит в результате окисления жиров кислородом воздуха, а также биохимическим путем.

Глубина окислительных процессов и скорость окисления находятся в прямой зависимости от количества входящих в жиры глицеридов полиненасыщенных жирных кислот и степени их ненасыщенности. Преимущественно окисляется группа —СН2-, соседняя с двойной связью (а-положение), а с наибольшей скоростью — расположенная между двумя двойными связями. В результате воздействия кислорода воздуха на жиры происходит накопление различных продуктов распада, ухудшающих органолептические и реологические свойства. Жиры, в которых начались окислительные процессы, имеют пониженную стойкость при дальнейшем хранении. Совершенно неокисленные жиры трудно поддаются воздействию молекулярного кислорода. Скорость окисления зависит также от интенсивности соприкосновения жира с воздухом и от температуры. Механизм реакций окисления органических веществ, в том числе и жиров, объясняют перекисная теория Баха-Энглера и теория цепных реакций Н. Н. Семенова.

Согласно перекисной теории, первоначальными продуктами окисления жиров являются неустойчивые перекисные соединения различных типов при распаде образовывать ряд более стабильных продуктов окисления.