Вряду элементов натрий-магний-алюминий возрастает их а)атомный радиус б) активность в)восстановительна г)электроотрицательность

Г) электроотрицательность

1. А) NaOH + SiO2→

Б) NaOH + Si→

В) NaOH + SO3→

Г) NaOH + SO2→

1) Na2SO3 + H2

2) Na2SO3 + H2 O

3) Na2SO4 + H2O

4) Na2SO4 + H2

5) Na2SiO3 + H2

6) Na2SiO3 + H2O

2. А) Мg(OH)2 + HNO2→

Б) Мg(OH)2 + HNO3→

В) Мg(OH)2 + H2SO4→

Г) Мg(OH)2 + H2SO3→

1) МgSO4 + H2

2) МgSO4 + H2O

3) МgSO3 + H2

4) МgSO3+ H2O

5) Мg(NO2)2 + H2O

6) Мg(NO3)2 + H2O

3. А) К2СО3 + НNO3→

Б) К2СО3 + СO2 + H2O →

В) К2СО3 + H2O→

Г) К2СО3 + Ca(NO3)2 →

1) КNO3 + СаСО3

2) КHСO3

3) КHСO3 + HNO3

4) КOH + СO2 + H2O

5) КOH + КHСO3

6) KNO3 + СO2 + H2O

4. А) Fe + НNO3→

Б) Fe + H2SO4 →

В) Fe + О2 + H2O→

Г) FeS + O2 →

1) Fe2O3 + SО2

2) Fe(OH)2 + Na2SO4

3) Fe(OH)3

4) FeSO4 + H2

5) Fe(NO3)2 + NO + H2O

6) Fe(NO3)3 + NO + H2O

7) не взаимодействует

5. А) FeSO4 + NaOH(недостаток) →

Б) FeSO4 + HCl →

В) FeSO4 + NaOH(избыток) →

Г) FeSO4 + Zn →

1) не взаимодействует

2) Fe(OH)2

3) (FeOH)2SO4 + Na2SO4

4) ZnSO4 + Fe

5) FeCl2 + H2SO4

6. А) Р + O2 →

Б) Р + Са →

В) Р + Н2 →

Г) Р + Сl2 →

1) РСl3

2) РСl5

3) не взаимодействует

4) PH3

5) Сa3P2

6) Р4O10

Реакции разложения при нагревании:

7. А) Рb(NO3)2 →

Б) РbSO4 →

В) АgNO3 →

Г) АgSO4 →

1) РbO + O2 + SO2

2) РbO + O2 + NO2

3) Аg + NO2 + O2

4) Аg + SO2 + O2

5) PbNO2 + O2

6) РbS + O2

8. А) Fe + Cl2 →

Б) Fe + HCl →

В) FeO + HCl →

Г) Fe2O3 + HCl →

1) FeCl2

2) FeCl3

3) FeCl2 + H2

4) Fe Cl3 + H2

5) FeCl2 + H2O

6) FeCl3 + H2O

9. А) SO2 + H2O →

Б) SO3 + H2O →

В) SO2 + Ca(OH)2 →

Г) SO3 + Ca(OH)2 →

1) CaSO3 + H2

2) CaSO3 + H2O

3) CaSO4 + H2

4) CaSO4 + H2O

5) H2SO3

6) H2SO4

ответ:У хімічному відношенні вода досить активна. З багатьма речовинами вона вступає в хімічні реакції вже при звичайній температурі. З оксидами лужних і лужноземельних металів вона утворює основи:

СаО + Н2О = Са(ОН)2

З багатьма оксидами неметалів (ангідридами) вода утворює кисневмісні кислоти:

Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4

З найактивнішими металами вона утворює основи з виділенням водню:

2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑

З деякими солями вода утворює так звані кристалогідрати, які характеризуються строго визначеною кількістю молекул води, що припадають на одну молекулу солі. Наприклад, з сульфатом міді вода утворює мідний купорос:

CuSO4 + 5Н2О = CuSO4 • 5Н2О

в якому на одну молекулу сульфату міді припадає п'ять молекул води. Воду, що входить до складу кристалів, називають кристалізаційною.

Кристалізаційну воду не слід плутати з гігроскопічною водою, яка поглинається (адсорбується) поверхнею і порами всіх речовин на відкритому повітрі. Деякі речовини відзначаються підвищеною здатністю поглинати вологу повітря. Внаслідок цього вони мокріють (наприклад, NaCl), а то й і розпливаються на повітрі (як CaCl2). Такі речовини називають гігроскопічними. На відміну від кристалізаційної, кількість гігроскопічної води в речовинах, змінна. Вона хімічно не взаємодіє з речовиною-адсорбатом.

При високій температурі водяна пара взаємодіє з залізом і іншими речовинами. Наприклад:

3Fe + 4Н2О = Fe3О4 + 4Н2

Раніше цю реакцію застосовували в техніці для добування водню.

У термічному відношенні вода досить стійка. Проте при температурах, вищих 1000°С, вона починає розкладатися на водень і кисень:

2Н2О = 2Н2 + O2

Хімічна сумісність вод — здатність вод не утворювати твердих осадів при їх змішуванні.

Объяснение: