Выбери ряд(-ы), в котором(-ых) записаны формулы гомологов: ch4, c3h8, c6h14 c2h6, c6h12, c7h12 c3h6, c4h8, c6h12 c6h6, c3h6, c2h6

CH4, C3H8, C6H14
метан, пропан, гексан

Ви вже знаєте, що серед сполук різних елементів окрему групу станов-

лять ті, що утворені Карбоном, — так звані органічні сполуки. З найважли-

вішими з них ви ознайомилися в поперед ніх класах, а докладно вивчити

органічні речовини в усій їхній багатоманітності зможете в окремому роз-

ділі органічної хімії. Цей підручник відкриє багато нового, досі невідомого

про природні й синтетичні сполуки, із яких виготовлено ваш одяг, які ви

вживаєте в їжу, які вас обігрівають і лікують, з яких, зрештою, побудовано

ваш організм.

Зміст кожної наступної теми і кожного наступного параграфа підручни-

ка ґрунтується на змісті попередніх. Намагайтеся зрозуміти логіку органіч-

ної хімії — і ви легко засвоїте навіть найскладніший матеріал. А знання

залежності властивостей органічних речовин від їхніх складу та будови да-

дуть вам змогу не лише пояснювати ці властивості, а й передбачати їх.

У вивченні хімії вам до структура підручника. Фактичний

матеріал про органічні сполуки викладається в рубриках: Склад і будова

молекул, Фізичні властивості, Хімічні властивості, Застосування,

Добування. Матеріал про хімічні властивості як найважливіший подано в

зручному вигляді: рівняння хімічних реакцій речовин згруповано в одному

місці, а пояснення цих реакцій наведено паралельно.

Кожна тема закінчується висновками, в яких узагальнено основ ний,

найважливіший матеріал. Наприкінці параграфів наведено завдання, за

до яких ви можете перевірити свої знання і розуміння вивченого.

Не лінуйтеся робити це систематично — і успіх у навчанні забезпечений. Не

нехтуйте також запитаннями, уміщеними в тексті параграфів.

Навички експериментування ви зможете розвинути, виконуючи різно-

манітні хімічні досліди. Прописи лабораторних робіт наведено в тексті па-

раграфів, а практичних робіт — наприкінці підручника.

Сподіваємося, що вивчення органічної хімії буде для вас цікавим і ко-

рисним.

Успіхів вам!

Речь идёт о ЛАНТАНОИДАХ
ЦЕРИЙ.
( В честь самой большой из малых планет ).
В начале нынешнего века менделеевскую таблицу нередко сравнивали с
солнечной системой, уподобляя элементы планетам. Лантаноидам же в этой
аналогии отводилась роль астероидов. Церий назвали в честь Цереры - самого
большого из астероидов. И этот элемент оказался самым "большим" из
химических астероидов - самый распространенным, самым дешевым, самым
важным (по крайней мере сегодня) .
Между прочим, Мартин Клапрот, открывший цериевую землю почти
одновременно со своими шведскими коллегами - В. Хизингером и
Й. Я. Берцелиусом, возражал против названия "церий": если уж в честь Цереры,
то "церерий". Берцелиус, однако, отстоял свое название, ссылаясь на
трудности произношения того имени, которое предлагал новому элементу
Клапрот.
Цериевая земля открыта в 1803 году, в чистом виде ее первым получил
Карл Мозандер в 1839 году (одновременно с лантановой ), но лишь в 1875 году
был впервые получен металлический церий. Сделал это американский химик
Уильям Френсис Гиллебранд, работавший вместе со своим Нортоном.
Церий был получен электролизом тщательно очищенного четыреххлористого церия
CeCl4. Он оказался светлым металлом, похожим на лантан, и таким же
обыкновенным, как лантан. Однако не и десяти лет, как был взят
патент на первое практическое применение церия. Точнее, его окиси.
Началось с газокалильных сеток.
Австрийский химик Ауэр фон Вельсбах (1858-1928) был большим
специалистом в области редких земель. Он открыл четыре новых лантаноида;
правда, в таблицу Менделеева из них вошли только два - неодим и празеодим.
Альдебараний же, названный в честь Альдебарана - главной звезды созвездия
Тельца, оказался идентичен открытому несколькими месяцами раньше иттербию,
а кассиопей (в честь созвездия Кассиопеи) тоже за несколько месяцев до
Ауэра фон Вельсбаха открыл француз Жорж Урбэн и назвал лютецием...