Вычислите массовые доли компонентов в 39 кг эквимолярной смеси метанола и этанола. (ответ: 41% СН3ОН; 59% С2Н5ОН)

M(CH3OH) = 32

M(С2Н5ОН) = 46

M(смеси) = 32+46 = 78

78 - это 100% составим пропорцию :

найдем сначала долю метанола:

78                 32

100                х

= 100*32/78 = 41%

теперь этанол можно найти

или

78                  46

100                 х

100*46/78 = 58,97 = 59%

Объяснение:

"Эквимолярный" означает, что количество вещества метанола и этанола в смеси одинаковое, то есть на 1 моль метанола приходится 1 моль этанола. Но молярные массы (массы 1 моль вещества) у этих веществ разные:

М(метанол) = М(СН3ОН) = 12+4+16=32 г/моль

М(этанол) = М(С2Н5ОН) = 2×12+6+16=46 г/моль

Возьмем для удобства расчетов столько смеси, чтобы в ней был ровно 1 моль метанола и, соответственно, 1 моль этанола (смесь, напомним, эквимолярная). Масса 1 моль метанола - 32 г. Масса 1 моль этанола - 46 г. Тогда масса этой смеси 32+46=78 г. Тогда массовая доля метанола:

w(CH3OH) = 32/78 = 0,41 = 41%

А массовая доля этанола:

w(C2H5OH) = 46/78 = 0,59 = 59%

Примечание.

Для решения данная в задаче масса смеси (39 кг) нам не понадобилась. Но мы можем вычислить массу компонентов в 39 килограммах смеси:

m(CH3OH) = w(CH3OH)×39 = 0,41×39 = 16 кг,

m(C2H5OH) = w(C2H5OH)×39 = 0,59×39 = 23 кг.

Примечание 2.

В первом варианте решения ошибка. Там отвечающий вычисляет среднюю молярную массу смеси неверно. Она равна не сумме молярных масс этанола и метанола (не 78), а их среднему арифметическому (32+46)/2=39.

Но для решения задачи её вычислять не обязательно.

Мова

Завантажити PDF

ігати

Редагувати

Інертні гази — це гази, які є зазвичай хімічно інертними (нереактивними) і в умовах заданої хімічної реакції не беруть участі в її перебігу. Зазвичай до інертних газів належать азот, вуглекислий газ, благородні гази, гексафторид сірки та ін. Інертні гази відзначаються великим значенням негативної ентальпії утворення. Вони є без запаху та неядовиті. Благородні гази також часто не реагують з багатьма речовинами і історично їх називали інертними газами. Проте у ширшому розумінні є також і інші інертні гази, які зазвичай використовуються для уникнення небажаних хімічних реакцій, що погіршують зразок. На відміну від благородних газів, інертний газ не обов'язково є елементарним і часто є газом, сполукою із декількох елементів. Багато хімічних реакцій вимагають їх проведення в атмосфері інертного газу через те, що кисень та водяна пара, що містяться у повітрі, можуть перешкоджати і утворювати небажані побічні продукти. Використання конкретного інертного газу пристосовується для конкретних умов. Наприклад азот, як інертний газ може бути використаний при паянні, а при використанні зварювання металів при високій температурі він може вступати у небажану реакцію, тому його заміняють на дещо дорожчий аргон, який як благородний газ і при високій температурі є інертним. Інертні гази застосовують для прополоскування місць у посудинах, де можуть нагромаджуватися залишки горючих газів, для їх видалення, у випадку коли кисень повітря може утворювати з цими рештками горючі суміші. При витіснені кисню із атмосфери, що оточує певні процеси, наприклад плавки металів, інертні гази запобігають горінню, вибухам

прости что долго

1) Если концентрацию раствора выразить в долях единицы,  то массу растворенного вещества в граммах находят по формуле:

m(в-во) = ω * m(p-p)

где: m(p-p) - масса раствора в граммах,

ω - массовая доля растворенного вещества, выраженная в долях единицы.

15% - это 0,15 в долях единицы, а 5% - 0,05

2) Обозначим концентрацию нового раствора через Х.

При смешивании растворов массы растворенных веществ складываются.

На основании всего вышеизложенного составляем уравнение:

0,15*100 + 0,05*50 = Х*(100 + 50)

15 + 2,5 = 150Х

150Х = 17,5

Х = 0,117 ( или 11,7% )