1)Сколько возможных изомеров имеет данное вещество? 1 картинка 2)С какими веществами взаимодействует пропанон?2 картинка 3)С какими веществами взаимодействует метаналь?3 картинка 4) С какими веществами взаимодействует и ацетальдегид и пропанон?4 Картинка 5) С какими веществами взаимодействует и этанол и этаналь? 5 Картинка

Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.

Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.

Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.

Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:

" рослинної олії 25-30 г;

" вершкового масла 20-25 г;

" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.

Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:

" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;

" фосфоліпіди;

" стеріни;

" воски;

" глікозиди;

" білкові;

" барвні речовини;

" вітаміни.

Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.

Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.

Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:

" масляна;

" капронова;

" каприлова;

" капринова

і ненасичені :

" олеїнова;

" лінолева;

" ліноленова;

" арахідонова.

Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.

Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.

Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:

" олеїнова-один подвійний зв'язок;

" лінолева-два;

" ліноленова-три;

" арахідонова-чотири;

" круаанодонова-п'ять.

Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.

Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.

Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.

Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.

Хімічний склад рослинних олій.

Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.

Із жирних кислот переважають:

" пальмітинова;

" олеїнова;

" лінолева;

" ліноленова.

V(C₂H₆) = 4.48 л

V(C₄H₁₀) = 2.24 л

Объяснение:

Сразу посчитаем количество вещества углекислого газа

n(CO₂) = V(CO₂) / Vm = 17.92 / 22.4 = 0.8 моль

Пишем реакции

Пусть количество вещества углекислого газа в первой реакции будет х моль, тогда во второй будет 0.8 - х моль

Тогда этана будет вдвое меньше чем углекислого газа в первой реакции, а бутана в 4 раза меньше чем углекислого газа во второй реакции

Составляем уравнение для суммы объемов алканов, пользуясь формулой V = n * Vm

Считаем объем этана

Считаем объем бутана