Вам елтке сәйкес TP R0 000/2011, учаях, "чих ялиеду ии , 17673, РФ, г. Москва, 30211224226д130. Запишите числа, используя арабскую систему.а) III 3 с) х 10 е) XXIV-24 g) CXLV 1000 1050b) VII-7 d) XIII f) CLX-1601.​

Хі́мія або хе́мія[1][2][3] — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їхнього одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.

Өткізгіштер– электр тогын жақсы өткізетін, электр өткізгіштігі жоғары (меншікті кедергісі р=1/ төмен) заттар. Жақсы өткізгіштерге меншікті кедергісі (>104 – 106 ОмЛсм-1) заттар жатады. Меншікті кедергісі р>108 Ом•см заттар диэлектриктер деп аталады, меншікті кедергісі аралық мәнге тең заттарды шалаөткізгіштер дейді. Өткізгіштерге металдар, электролиттер және плазма жатады. Металдарда электр зарядын тасымалдаушылар – квазиеркін электрондар, электролиттерде – оң және теріс иондар, плазмада – еркін электрондар мен иондар. Металдар мен ток өткізетін көміртекті кейде 1-текті өткізгіштер, электролиттерді – 2-текті өткізгіштер деп атайды. Заттың өткізгіштігі температура/температураға және басқа бірқатар факторларға байланысты болғандықтан оның өткізгіш болуы немесе болмауы шартты нәрсе. Өте төмен температураларда металдардың көбі және кейбір шалаөткізгіштер асқын өткізгіштерге айналады; қ. Асқын өткізгіштер.[1]