Объяснение:
Иоганн Вольфганг Дёберейнер родился в баварском городке Хоф в семье извозчика. Не имея возможности получить среднее образование, Дёберейнер усердно занимался самообразованием и смог сдать экзамены на должность аптекаря. Чтобы получить право заведовать аптекой, в 1800—1803 он изучал естественные науки в Страсбурге. Вернувшись в Германию, Дёберейнер из-за недостатка средств и цеховых ограничений фармацевтов не смог осуществить свои планы. Его попытки организовать производство и продажу химических веществ, а также основать учебное заведение по подготовке химиков-технологов также не увенчались успехом. Тем не менее, многочисленные публикации Дёберейнера о совершенствовании получения различных веществ были с одобрением встречены специалистами, и в 1810 он при содействии И. В. Гёте был приглашён в Йенский университет на должность профессора.
Большая часть исследований Дёберейнера посвящена изучению свойств металлов и их оксидов, а также закономерностей в изменении свойств элементов. В 1821 он получил уксусную кислоту окислением этилового спирта в присутствии платины; в 1823 Дёберейнер сообщил о воспламенении струи водорода, направленной на губчатую платину. Эти работы, сразу же получившие высокую оценку среди химиков, наряду с исследованиями Г.Дэви заложили основы каталитической химии — раздела химии, называемого сейчас гетерогенным катализом. На основе последней реакции он сконструировал прибор, получивший название «огниво Дёберейнера».
Дёберейнеру удалось установить первые закономерности в изменении свойств элементов. Он заметил, что если расположить три сходных по химическим свойствам элемента в порядке возрастания их атомных весов, то атомный вес второго (среднего) элемента будет равен среднему арифметическому атомных весов первого и третьего. В 1817 Дёберейнер установил такую закономерность для первой «триады» — щёлочно-земельных металлов: кальция, стронция и бария. В 1829, после того, как Й. Я. Берцелиус подтвердил его данные, Дёберейнер распространил этот принцип на другие элементы, предложив ещё две триады (литий, натрий, калий и сера, селен, теллур). В основу своей классификации, помимо атомных весов, он положил также аналогию свойств и характерных признаков элементов и их соединений.
Работы Дёберейнера по систематизации элементов вначале не привлекли к себе внимания. В 1840 Л.Гмелин, расширив список элементов, показал, что характер их классификации по свойствам гораздо сложнее, чем разделение на триады. Тем не менее закон триад Дёберейнера подготовил почву для систематизации элементов, завершившейся созданием Периодического закона.
Дёберейнер был не только учёным, но и выдающимся химиком-технологом. Он занимался изучением процессов крашения тканей, организовал крахмально-паточное производство, изучал химические основы брожения и т. д. Найденный Дёберейнером окисления этилового спирта в уксусную кислоту нашел применение в промышленном производстве этого продукта.
1. Урок №3 Хімічні властивості водню. Застосування водню.
2. План уроку: 1. Хімічні властивості водню: 1.1 Взаємодія з неметалами; 1.2 Взаємодія з металами; 1.3 Взаємодія з оксидами металів; 1.4 Взаємодія з ненасиченими вуглеводнями. 1. Застосування водню
3. Хімічні властивості Н2 1. Взаємодія з неметалами. Атоми Гідрогену в молекулах водню сполучені між собою міцним ковалентним неполярним зв’язком. Тому за стандартних умов водень хімічно інертний і взаємодіє лише з найактивнішим неметалом — фтором, з іншими речовинами — при нагріванні, освітленні або наявності каталізатора. Н2 + Si = Н2 + Р =
4. Напишіть рівняння реакцій, складіть електронний баланс, вкажіть окисник та відновник. Н2 + Сl2 → Н2 + N2 → Н2 +C →
5. Чистий водень горить світло-блакитним полум’ям. Н2+ О2 → Натисніть на малюнок для перегляду відео досліду Суміш водню з киснем (у співвідношені 2:1) - гримучий газ Гримучий газ вибухає з характерним “гавкаючим “ звуком. Натисніть на малюнок для перегляду відео досліду
6. 2. Взаємодія з лужними і лужноземельними металами. Напишіть рівняння реакцій, складіть електронний баланс, вкажіть окисник та відновник. Na + H2 → Сa + H2 →
7. 3. Взаємодія з оксидами металічних елементів (як правило, d-елементів) Водень відновлює метали з їх оксидів (виняток – оксиди лужних і лужноземельних металів) Натисніть на малюнок для перегляду відео досліду Запишіть рівняння реакції. Вкажіть окисник, відновник.
8. 4. Реакції гідрування (гідрогенізації) з органічними речовинами, що мають кратні зв’язки. (приєднання водню) СН2 = СН2 + Н2 → СН ≡ СН + 2Н2 →
9. Застосування водню Галузі використання водню Властивості водню Добування амоніаку, хлороводню, метанолу. Відновлення тугоплавких металів з їх оксидів (W, Mo) в металургії. Гідрування органічних сполук (гідрогенізація жирів) Зварювання й різання металів Для наповнення аеростатів, дерижаблей (в суміші з Не) Д і Т – в атомній енергетиці як термоядерне паливо. Н2 – екологічно чисте паливо майбутнього ЦЦее ццііккааввоо
10. Перевіримо свої знання!
11. Завдання 1 Якось професор проводив експеримент. Він наказав лаборанту у хімічну колбу налити кислоту і кинути туди шматок цинку, а потім попросив його підпалити газ, який виділявся у колбі. Стався страшенний вибух. Колбу розірвало на шматки. Лаборант дуже злякався. Хімік замислився і наказав лаборанту повторити дослід. Лаборант все виконав, але запалювати відмовився. Протягом кількох хвилин професор умовляв свого лаборанта, а потів підпалив газ сам. Вибуху не сталося. Поясніть чому?
12. Завдання 2 “П-пах” Вам видано дві пробірки, наповнені воднем і киснем. Як за до експерименту визначити кожний з цих газів?
Объяснение:
вроде так
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Рассчитайте количество вещества и массу железа, растворенного в избытке серной кислоты, если при этом выделилось 6, 72 л водорода (н.у.)
решение:
6,72л=6,72дм3
n=v/vm; n(h2)= 6,72/22,4=0,3 моль
xмоль 0,3моль
fe+h2so4=feso4+h2
1моль 1моль
х/1=0,3/1
х=n=0,3моль
m=n*m; m(fe)=56г/моль
m=0,3*56=16,8г
ответ: n(fe)=0,3моль ; m(fe)=16,8г