4. Используя периодическую таблицу химических элементов, соотнесите атомы элементов и образованные ими ионы. Заполните таблицу ответов. 1. Ar A. Ar+ 2. Li B. P5+ 3. P C. Li- D. P2- E. Li+ F. Ar- 1 2 3 5. Хром может образовывать 4 оксида различного состава. Составьте формулы 2 оксидов хрома, в которых он проявляет валентность (III) и (IV) методом «нулевой суммы». a. CrxOy b. CrxOy 6. (b) Выведите формулу оксида марганца, если массовая доля металла в соединении равна 62, 7, кислорода 37, 2% 9. Одно из самых загадочных исторических достопримечательностей Индии стала металлическая колонна Кутуба. Спустя долгое время железная колонна в окрестностях Дели избежала коррозийного процесса. Она не ржавеет, она полторы тысячи лет стоит как новенькая. Удалось установить, что колонна сделана не из железа, а из низкоуглеродистой стали, «очень чистой по сере и недопустимо загрязненной по фосфору». (а) Объясните, какие причины могли послужить отсутствию коррозии на железной колонне Кутуба (b) Запишите определение понятию коррозия 10. Кусочки лития, магния, олова и серебра опустили в раствор серной кислоты. В какой пробирке находится каждый из металлов? Расположите их по убыванию активности A B C D 11. Для проведения эксперимента лаборанту необходимо было приготовить несколько растворов солей алюминия, для этого лаборант повестил алюминий в три пробирки. Таким образом, он заметил, что металл прореагировал не со всеми растворами. (a) Заполните таблицу, доказывая активность металла в растворе, «+» - реагирует, «-» - не реагирует CuCl2 K2SO3 Zn(NO3)2 Al (b) Объясните активность алюминия в представленных растворах

лови сам только что сделал

Пусть Х кг - это количество магния, содержашегося в первоначальном сплаве, соответсвенно масса первоначального сплава составляет Х+22, после повышения содержания магния его количество стало составлять Х+15, соответственно масса всего сплава Х+22+15=Х+37. процентное содержание магния в первоначальном сплаве составляет Х/(22+Х), а в другом сплаве составляет (Х+15)/(Х+37). Исходя из этого получается уравнение:
(Х+15)/(Х+37) - Х/(22+Х) = 0,22; приводя к общему знаменателю получаем квадратное уранение
0,22*Х^2 + 12,98*Х - 150,92 = 0
Д=168,48-132,81=35,67;
Х=(-12,98+35,67)/0,44 = 52 кг.
Следовательно первоначальный сплав весил 52+22=74 кг.

Поняття про валентність

При утворенні молекул атоми з’єднуються не безладно, а в певній послідовності особливими хімічними зв’язками. Кожний атом може утворити не нескінченне, а тільки певне число таких зв’язків. У XIX столітті вчені встановили, що атоми різних елементів мають різну здатність приєднувати до себе інші атоми. Так, наприклад, було помічено, що атом Гідрогену може приєднати тільки один атом іншого хімічного елемента (НСl, HF, NaH), атом Оксигену — два атоми Гідрогену (Н2O), атом Нітрогену — три атоми Гідрогену (NH3).

Ця властивість атомів була названа валентністю.

Валентність — це число зв'язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.

Щоб показати, як атоми сполучені в молекулі, використовують графічні (структурні) формули. Вони показують не тільки число атомів у молекулі, але й послідовність їх сполучення.

Графічна формула молекули води Н2O записується так:

Із цієї формули видно, що в молекулі атом Оксигену сполучений з двома атомами Гідрогену, причому атоми Гідрогену один з одним не зв’язані. Кожний хімічний зв’язок у графічній формулі позначається рискою. Атом Оксигену утворює два зв’язки, отже, валентність Оксигену дорівнює двом (Оксиген двовалентний), а атоми Гідрогену утворюють по одному зв’язку — валентність Гідрогену дорівнює одиниці (Гідроген одновалентний).

Розглянемо молекулу вуглекислого газу СO2. Графічна формула має такий вигляд:

У молекулі вуглекислого газу атоми Оксигену утворюють по два зв’язки з атомом Карбону (такий зв’язок називають подвійним), а Карбон у цьому випадку утворює чотири зв’язки (або два подвійні зв’язки). У цій сполуці валентність Карбону дорівнює чотирьом.

Деякі елементи виявляють сталу валентність — у всіх сполуках їм властиве тільки одне певне значення валентності. Так, Гідроген завжди одновалентний, а Оксиген завжди двовалентний. Інші елементи можуть виявляти різні валентності в різних сполуках. Наприклад, Сульфур може бути двовалентним, чотиривалентним і шестивалентним. Про такі елементи кажуть, що вони виявляють змінну валентність. Для позначення валентності використовують римські цифри.