Отметь, в каком из перечисленных случаев речь идёт о железе как элементе: 1) находится в iiib группе периодической системы элементов д. и. менделеева 2) занимает четвёртое место по распространённости в земной коре 3) реагирует с неметаллами 4) тяжёлый

Объяснение:

Жесткая вода – одна из причин неэффективной стирки белья. Многие хозяйки отмечают, что от такой воды и белье становится жестким, а некоторые говорят о том, что жесткость воды влияет на внутренние детали машины. Поэтому возникает во как смягчить воду, поступающую в машинку, какое средство для этого использовать?

Зачем смягчать воду?

Стиральная машина, как и другая бытовая техника, требует бережного ухода и постоянной чистки. Хозяйки, которые следят за состоянием своей а также за эффективностью стирки, знают о том, что в мягкой воде белье отстирывается лучше. Кроме того, умягчать воду нужно во всех случаях, если вы заметили, что в стиральной машине есть:

накипь;

мыльный налет;

неприятный запах.

стирки.

Хороший умягчитель воды, известный старшему поколению, это кальцинированная сода. Ее необходимо добавлять прямо в порошок. Подобное народное средство действительно эффективно детали стиральной машины от жесткой воды. Но она негативно воздействует на одежду из натуральных тканей, поэтому ее использование должно быть обоснованным и осторожным.

Смягчить воду можно обычным хозяйственным мылом. Необходимо добавить мыло при стирке вместе с порошком. Но применять такой для стирки детских вещей крайне не рекомендуется. Поскольку от вещей, постиранных хозяйственным мылом, у ребенка будет сохнуть кожа

Что лучше отстирывает я в жесткой воде?

Стиральный порошок, а лучше хозяйственное мыло!

потому что смотри Уксусная кислота сильнее чем карбонатная но слабее чем ортофосфатная

Объяснение

ось дивись в нас виходить що на малюнку показано, що оцтова кислота має 2 кисня з якиз один зтягує густину а інший доповнює втрату.

У випадку карбонатної кислоти в нас 3 кисня: з якиз один стягує (при чому стягує з такою ж силою як і кисень в оцтовій кислоті.

А 2 кисня доповнюють при чому кожен кисень доповнює на половину меньше ніж кисень у оцтової кислоти. І виходить чим більше кисень віддав на доповнення тим меньше у нтого залишається "сили" щоб тримати водень і тим сильніше кислота дисоціює. У оцтовій кислоті кисень один зробив всю роботу (віддав багато сили). А у Карбонатній 2 кисня зробили туж саму роботу, отже кожен віддав меньше. Виходить що у карбонатній кислоті залишилось у киснів більше сили і вони тримаються водні біля себе сильніше і дисоціація не дуже велика.

А кисень у оцтовій кислоті "втомився" і дуже слаюо тримає водень і кислота сильніша бо сильніше дисоціює. Розчину вигідніше щоб утворилась слабша кислота бо слабша кислота слабше дисоціює і в розчині меньше катіонів гідрогену. А коли сильна кислота залишається в розчині то катіонів більше. Саме тому утворюється сіль сильної кислоти а чиста слабка кислота.

А коли в нас H3PO4 то вона сильніша. Тому вона й залишаються і вигляді солі. Боя кщо утвориться H3PO4 то вона буде сильніше дисоціювати ніж оцтова і в розчині буде більше гідрогену. Саме тому  реакція

Zn3(PO4)2 + CH3COOH ====  не йде бо все зводиться до принципу мінімуму енергії.

а реакція

ZnCO3 + 2CH3COOH ==== H2CO3 + Zn(CH3COO)2

з подальшим розкладом карбонатноъ кислоти