Напишите уравнение реакции в результате которых можно получить следущие соли; cuso4, caci2, naci, baso4, agci

сuo+h2so4=cuso4+h2o  caco3+2hcl=cacl2+co2+h2o  naoh+hcl=nacl+h2o  bacl2+na2so4=baso4+2nacl  agno3+nacl=agcl+nano3  у со2 во второй реакции поставь стрелочку вверх - это газ, а у baso4 в четвертой и у agcl в пятой - стрелочку вниз - это осадки.

амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. функціональні аміно- та карбоксильна групи. амфотерні властивості, утворення пептидів

амінооцтова кислота (гліцин)

після опрацювання § 34 ви зможете:  

називати функціональну аміногрупу; наводити приклади застосування амінооцтової кислоти; складати  молекулярну та структурну формулу цієї сполуки;   характеризувати склад, структуру, фізичні та хімічні властивості амінооцтової кислоти; ілюструвати властивість амінооцтової кислоти утворювати пептиди рівняннями хімічних реакцій; розрізняти за функціональними ознаками амінокимлоти; обґрунтовувати застосування амінооцтової кислоти її властивостями та роль у живому організмі.

на шляху до успіху пригадаємо з курсів хімії, біології, основ здоров’я:  

звідки походять назви «гліцерин», «глюкоза», «колоїдний»; які елементи є органогенами; яка молекулярна та структурна формули оцтової кислоти; яка функціональна група карбонових кислот; як скласти повну структурну формулу речовини за її спрощеною структурною формулою; які властивості речовин з йонними кристалічними гратками; які властивості виявляють кислоти й основи; що таке амфотерність.

•  чому гліцин?   вивчаючи полісахариди (які ви дізналися, що чи не найважливішою їхньою властивістю є гідроліз. у 1820 р. французький хімік анрі браконно здійснював кислотний гідроліз хрящів і сухожиль.

він тривалий час кип'ятив їх у водному розчині кислоти. після завершення процесу науковець нейтралізував надлишок катіонів гідрогену в розчині й відфільтрував його. через брак часу браконно лише за місяць повернувся до дослідження вмісту колби. у ній він виявив безбарвні зернисті кристали із солодким смаком. нову речовину хімік назвав глікоколом, що означає «клейовий цукор» (грец., - «солодкий», а    - «клей»). пізніше цю сполуку почали називати гліцином. 1838 р. якісний склад гліцину дослідив голландський хімік г. мульдер. він виявив у цій речовині нітроген, тож її не можна було віднести до вуглеводів. шість років потому е. хорсфорд, співробітник ю. лібіха, визначив кількісний склад гліцину, тобто його молекулярну формулу.