1.вычислить массу водорода, выделившегося при взаимодействии 6, 5 г цинка с фосфорной кислотой 2.найти массу железа прореагировавшего с 9, 8 серной кислоты. 3.найти массу соли и воды, которые образуется при взаимодействии 40г гидроксида натрия с фосфорной кислотой.

1)

0.1                                                                                    0.1

3zn + 2h3po4 = zn3(po4)2 + 3h2

 

v (zn) = 6.5/65=0.1 моль

v(h2) = 0.1

m = v*m = 0.1 * 2 = 0.2 г

 

2)

0.1            0.1

fe + h2so4 = feso4 + h2

 

m(h2so4) = 9.8 (повидимому грамм)

v (h2so4)= 9.8/(2+32+16*4) = 0.1 моль

m (fe)  = 0.1 * 56 = 5.6 грамма

 

3)

        1                      1/3               1/3                     1

3naoh + h3po4 = na3po4 + 3h2o

 

m(naoh) = 40 грамм

v(naoh)= 40/40 = 1моль

 

v(napo4) = 1/3 моль

v(h2o)      = 1 моль

 

m(h2o) = (2+16) *1 = 18грамм

m(na3po4) = (23*3+32+16*4) *1/3 = 55грамм

 

 

Ломоносов великий учений що досягла великих висот галузі й хімії. дляломоносова-естествоиспытателяхімія і фізика становили нерозривне ціле. "хімік , - писав ломоносов,-  не повідомляючи фізики подібний до людині, який лише повинен шукатиощупом. і ці дві науки так з'єднані собою, що одне без другий - у досконало не можуть ". багатьох років хімія була основною заняттям ломоносова. на початку 18 століття хімія не оформилася як наука, ще було вироблено загальних положень, які б об'єднати всю суму накопичених знань, були відсутні кількісні методи дослідження і хімічні реактиви потрібної чистоти. теорія флогістону (теплорода) могла лише заводити у безвихідь будь-якого мислячого експериментатора. ось що говорив у 1743 року ломоносов про стан хімії: "найважливіше частина природною науки усе ще покрита глибоким мороком і пригнічена свого власногогромадою. від нас приховані справжні причини дивних явищ, що їх виготовляє природа своїми хімічними діями". він у історії дав досить повне юридичне й правильне визначення хімії як науки, хоча у той час хімію було вважати мистецтвом. глибоке матеріалістичний розуміння природи й які у ній процесів і явищ дозволило ломоносову вперше у історії науки дати чітку формулювання закону збереження матерію та руху. думка у тому, що речовина взагалі може постати і зникати, що його у всесвіті постійний, пролунала що й приймалася філософами 17-го і 18-го століть як аксіома. але до ломоносова не вважав це положення законом, що лежить у підставі будинку фізики та хімії. у листі до л.эйлерув 1748 року він сформулював основні тези цього закону: "усі які у природі зміни отже якщо чогось щось додалося, це віднімається від чогось іншого. так, скільки матерії додається до якогось тілу, стільки ж втрачається в іншого, скільки б годин я затрачаю до сну, стільки ж віднімаю у неспання тощо. оскільки це загальний закон природи, він поширюється і правила руху". у1740-хроках м. у. ломоносов в "власноручних чорнових зошитах" "введення єіас у справжню фізичну й "початок фізичної хімії потрібне молодим, бажаючим у ній вдосконалюватися" вже дав абрис майбутнього курсу нової науки, суворіше сформований до січня 1752 року, що ж учений пише в результати1751-го: "вымыслилнові інструменти для фі", а результати1752-го- "диктував студентам і твердив вигадані мною до фі мові, які є на13 аркушах в 150 параграфах, із багатьма постатями на шестиполулистах". тоді м. у. ломоносовим було величезна програма вивчення розчинів, яка цілком реалізовано і з цю пору. фізика до середини xviii століття ставала майже найвпливовішої та перспективної наукою. фізика здавалася наукою реального чарівництва, її квапили, щедро фінансували. м. у. ломоносовим було закладено основи фізичної хімії, що він спробував пояснення хімічних явищ з урахуванням законів фізики та його ж теорії будівлі речовини. він - пише: фізична хімія, є наука, пояснює виходячи з положень цих та дослідів фізики те, що відбувається у змішаних тілах при хімічних операціях.

Al + mno2 — al2o3 + mn расставим степени окисления у всех элементов и определим, какие из них поменяли её: al (0) + mn (4+) o2 (2-) — al2 (3+) o3 (2-) + mn (0) из уравнения видим, что меняют степень окисления алюминий (0 - +3) и марганец (+4 - 0) составим электронный и укажем переход электронов: al (0) -3ē — al (3+) | восстановитель/процесс окисления; mn (4+) +4ē — mn (0) | окислитель/процесс восстановления. расставим коэффициенты крест на крест и перенесем их в уравнение: 4al + 3mno2 — 2al2o3 + 3mn сделаем проверку: алюминий в правой части - 4, в левой - 4; марганца в левой части - 3, в правой - 3; кислорода в левой части - 6, в правой - 6. все верно. коэффициенты расставлены.