Объясните пословицу : мудра голова - короткий язык

Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми в оповіданні Габріеля Гарсіа Маркеса "Стариган із крилами"

Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин, чи ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого — хіба свідомі письменники-реалісти завжди дотримувалися лише фактів? Художнє слово тим і відрізняється від документу, що там завжди можна знайти певне узагальнення, реалістичні твори спокій-но можуть містити в собі символічний зміст, але є ще питання, що саме вважає реальністю митець. Для атеїста Бог — вигадка, для віруючого — частина дійсності. Крім того, не слід плутати реалізм зображуваного факту з реалізмом ідеї: вони часто-густо не співпадають. Стовідсотково символічні твори можуть напрочуд влучно відобразити реальні тенденції та сутність явищ, або навпаки: зовні реалістичні можуть виявитися відвертою брехнею.

"Я реаліст, — казав про себе Габріель Гарсіа Маркес, — бо вірю, що в Латинській Америці все можливе, все реальне... і вважаю, що завдання письменника полягає в тому, щоб домогтися відповідності між літературою та дійсністю". Хоча ці слова стосуються роману "Сто років самотності", вони є справедливими для усієї творчості цього письменника, стиль якого був названий "магічною літературою".

Реалізм Маркеса — у внутрішній правдивості. А от щодо фантастичного компонента... Краще розглянути це на конкретному прикладі.

Кожна віруюча людина впевнена в існуванні янголів. Принаймні теоретично. Чому б янголу не завітати на землю? У Біблії ми неодноразово чули про такі випадки. То фантастична ця історія, чи ні? Вже важко стверджувати однозначно. А те, що відбувається в оповіданні "Стариган із крилами" навколо цієї надзвичайної, але не такої вже фантастичної для віруючих події — цілком реальне.

Як сучасна людина реагуватиме на диво? Беззаперечно саме так, як це робили люди, що побачили цього старигана із крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, що перетворилася на паука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується і шукає відповідні пояснення, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті.

Подробнее - на -

Объяснение:

Цель жизни пушкинского Германна – покой и независимость, которые могут быть обеспечены только состоянием и властью. С этим связана причина его увлечения картами. Герман Чайковского мечтает о счастье с возлюбленной и видит в нём избавление от одиночества. Карты для героя – попытка изменить судьбу, приблизиться к Лизе.

Пушкину важно было подчеркнуть в характере Германна одержимость маниакальной идеей обогащения.

Власть денег – суровый закон жизни общества. Германн, как никто другой, чувствует его силу. Наблюдая за игрой товарищей, расчётливый немец, который «не в состоянии жертвовать необходимым в надежде приобрести излишнее» , оказывается не в силах преодолеть искушение и попадает под её демоническое влияние. Игра Германна – акт безумия, которое наступило раньше, чем Германн сошёл с ума. Внутренний конфликт в душе пушкинского Германна выражается в столкновении жажды денег и власти с расчётливостью и честолюбием. И только намечена попытка нравственного осмысления преступления. После смерти старухи у Германна Пушкина «ум с сердцем не в ладу» : не чувствуя раскаяния, герой не может заглушить голос совести - мёртвая графиня не даёт ему покоя.

Ироническое отношение к Германну, который видит в игре «дело» , сочетается в душе Пушкина с сочувствием страдальцу, ставшему заложником чудовищной идеи.