Навіщо людині вчитися , міщанин-шляхтич

Для того, щоб більше знати, досягати нових висот. знання- це скарб. але у творі міщанин-шляхтич автор висміює бажання вчитися пана журдена. у цьому творі, пан журден хоче навчатися тільки для того, щоб досягти дворянського титула.

Бодлера, Рембо почав з віршів, що викривали потворність міщанської глушини, та з пантеїстичних віршів. Незабаром в образах та ритміці Рембо проявилися специфічна безпосередність та прямота заперечення, які пізніше стали прикметами нової поезії.

Перехід до символізму ігається у "П'яному кораблі", відчувається символічне відображення духовної авантюри поета, який хоче жити за принципами нової свідомості. Цей вірш безпосередньо пов'язаний з теорією і практикою ясновидіння. Подорож здійснює деякий корабель, що починає свій шлях неспокійним морем та швидко втрачає свій екіпаж і кермо, і врешті-решт готовий піти на дно. Корабель зображується настільки достовірно, адже поет надає йому людських характеристик, що він отримує властивість і відчувати, і говорити. Він є символом втілення "я" поета, стану його душі. У вірші виникає подвійний образ, "корабля-людини", подвійної долі — розбитого корабля і розбитого серця поета.

В данном отрывке из произведения В. В. Набокова "Рождество" эпизод с превращением гусеницы в ночную бабочку играет важную роль в раскрытии идейного содержания рассказа. Этот эпизод символичен и отражает тему возрождения, преображения и освобождения от сковывающих обстоятельств.

Изначально, гусеница находится в закрытом коконе, ожидая своего момента для вылупления. Это можно рассматривать как метафору для человеческой судьбы, где индивид находится в ограниченных условиях, подобно закрытому кокону, и стремится к свободе и преображению.

Когда гусеница наконец вылупляется, она медленно и чудесно разворачивается, растет и становится крылатой ночной бабочкой. Это символизирует процесс преображения и возрождения, освобождение от ограничений и достижение нового состояния. Крылья бабочки описываются как "темно-бархатные" и "слюдяными оконцами", что придает им красоту и благородство. Вздохнув в порыве "нежного, восхитительного, почти человеческого счастья", они выражают радость и освобождение от предыдущей формы.

Этот эпизод может быть рассмотрен как метафора для человеческого опыта, где переживания, испытания и трудности приводят к возрождению и преображению личности. Он передает идею о возможности преодоления преград и достижения новых горизонтов, а также о силе преображения и роста через сложные времена.

Цитата из произведения, где описывается момент простертых крыльев ночной бабочки, подтверждает эту идею о преображении и счастье: "И тогда простертые крылья, загнутые на концах, темно-бархатные, с четырьмя слюдяными оконцами, вздохнули в порыве нежного, восхитительного, почти человеческого счастья."

Этот эпизод обогащает идейное содержание рассказа,