2класс. сказка кошка мышка. они играли, дружили уронили горшок. хозяйка рассердилась и влетело кошке. кошка стала злой и обиделась на мышку. ты мне надоела! иди в свою норку ат о сьем! типо этого . нужно придумать конец сказки. sos . устала, в голову ничего не лезет

У каждого героя в пьесе Чехова «Вишневый сад» было индивидуальное отношение к поместью и вишневому саду в частности. И если, иной раз это чувство сложно назвать было любовью, то уж точно не было безразличием. ... У каждого персонажа пьесы была своя история, связанная с садом. У Раневской она была связанная с детством, безмятежностью, чистотой, ароматом, дурманящим голову. Для нее сад является смыслом жизни. Женщина не представляет, свою жизнь без него, а в случае аукциона, говорит, чтобы сад продавали вместе с ней. Но после торгов, женщина быстро приходит в себя и смерено принимает потерю. Автор подмечает, что в некотором роде, она даже рада, что все наконец-то закончилось

Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна "Євгеній Онєгін"

Є такі твори в художній літературі, в яких зустріч з героєм осяє душу і сповнить її радістю й тривогою. Таке відчуття дарує нам образ Тетяни Ларіної з роману О. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін". Вона, як шекспірівська Джульетта, стала символом жіночності, безмежної любові й порядності.

Якщо подивитися на історію кохання героїні Пушкіна очима неупередженого читача, то вона може здатися сентиментально-простою: неподілена любов дівчини, а потім — запізніле прозріння та каяття юнака. Та за цією фабулою ми відчуваємо возвеличення у вірші незвичайної особистості (я б сказала — іскри серед попелу). У звичайному селі серед обмежених поміщиків і пригноблених ними бідняків, серед банальних сільських панночок виріс характер яскравий, сильний, здатний на щастя неподіленого кохання: "Були чужі їй пустотливі розваги", "Вона любила на балконі стрічати сонце в тишині", "їй уподобались романи Ще з юних літ".

Поет неначе готує нас до чогось незвичайного, адже недарма він змальовує образ дівчини у контрасті до інших. Змальовує так, що ми розуміємо: Пушкін гаряче любить свою Тетяну, співчуває їй, але не може відвернути біди. І раптом ти теж починаєш хвилюватися, розуміючи, наскільки прекрасна й беззахисна дівчина у своєму світі!

...Чому — Онєгін? Чому не хтось інший, адже Тетяна росла в оточенні рівних поміщицьких родин? Відповідь проста: адже Онєгін — теж незвичайна особистість, яка виділяється на тлі інших. Тетяна підсвідомо розуміє це, тягнеться до нього, розкриваючи серце... І починається моральний двобій незвичайних сердець: люблячого й холоднокровного. Саме Любов возвеличує одне і кидає у прірву інше.