Сочинение миниатюра "всегда ли мы добры к людям"

большинство из нас старается быть добрым к людям, но всегда ли это удаётся. прежде всего в чём заключается доброта ? может в том что-бы подать человеку с протянутой рукой ? тогда выходит 99 из 100 людей плохие, ведь они просто пройдут мимо, кому-то плевать на чужие проблемы, кому-то попросту сложно остановиться и поискать в кармане копеек, а кто-то и вовсе призерает тех людей. но ведь это не значит что люди плохие. вот вы сами, часто останавливаетесь что-бы подать бедняку ? на вопрос  "всегда ли мы добры к людям" - ответ нет ! а для того что-бы понять в чем же наша проблема, для начала стоит разобраться со значение понятия "доброта к людям"

  2000pas2000 самый умный ? ? думаешь никто не заметит ?

не забываем отмечать лучшее решение

Главы, вошедшие в учебник: Мы застаем Василия Теркина в первой главе только что прибывшим в полк, но позже из разговора узнаем, что он уже воевал на финской войне. Благодаря его человеческим качествам, быстро становится любимцем. Потом герой учавствует в форировании реки, но его взвод закрепляется на правом берегу и не может сообщить это командованию, т. к рация сломана. И тут Василий Теркин совершает подвиг: переплывает ледяную реку с донесением. Затем, он уничтожает

немцев, засевших в доте, и, получив ранения, отправляется в санбан. Там он рассуждает о том, что орден ему не нужен. Хватило бы и медали

Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської. Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі, і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… Його власна сутність, тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила врятуватися самому та й врятувати інших. Кандата знов і вже назавжди упав у море крові, а Будда у печалі пішов собі геть.

Новела «Павутинка» стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою, відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.