Сочинение на тему "мария(маша) миронова" (а.с. пушкин; капитанская дочка), только не из интернета. или киньте ее описание, заранее : *

Маша миронова-дочь коменданта белогорской крепости.это обыкновенная девушка,именно ее имел в виду автор,давая название своей повести.маша-не только главная причина большинства происходящего в повести событий,она истинная героиня.маша по своей натуре была трусливой.жила она довольно замкнуто,одиноко; женихов в их деревне не было.а познакомившись с гриневым,маша сразу полюбила его. гринев придя в себя после дуэля со швабрином,где был ранен,признался маши в любви.но маша не хотела выходить замуж буз благославления его родителей,благославления гринев,так и не полйчил,и маша сразу же отдалилась от него,хотя ей трудно было это сделать,так как ее чувства были сильны. после захвата крепости пугачевым родители маши были казнены, а ее спрятала в своем доме попадья. швабрин, запугав попа с попадьей, забрал машу и посадил под замок, надеясь тем самым получить ее согласие выйти замуж за него. к счастью, ей удается отправить письмо гриневу с просьбой об освобождении  .

Ворона и лисица. в этой басне мораль предваряет повествование: уж сколько раз твердили миру,что лесть гнусна,вредна; но только все не впрок,и в сердце льстец всегда отыщет уголок. далее автор рассказывает вороны, где-то раздобывшей кусочек сыру и взгромоздившейся с этим сыром на ель, чтобы там спокойно позавтракать.мимо "близехонько бежала"лиса которая по чувствовала сырный дух.запах сыра лису " пленил", и она, на цыпочках подойдя к дереву, заговорила с вороной так гладко чуть дыша: голубушка, как хороша! ну что за шейка, что за глазки! рассказывать так, право сказки! какие перышки? какой носок? и верно, ангельский быть должен голосок! спой, светик ,не стыдись! что ежели, сестрица , ведь ты б у нас была царь- птица! ворона оказалась падкой на лесть- от похвал лисицы у неё вскружилась голова, от радости в зобу дыханье сперло , и ворона решилась спеть, то есть" каркнула во все воронье горло.сыр, конечно, выпал,и лиса добилась результата- с ним плутовка такова.басня говорит о том ,что не стоит поддаваться льстивым речам, потому что за ними всегда стоит желание добиться какой- либо выгоды в пользу льстеца.

у старих літописах згадується, що в києві правил олег. він зробив удалі походи на цареград, убік каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з візантією вигідний торговельний договір. про князя олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, безстрашного й спритного. наприклад, коли греки перекрили ланцюгами босфорська протока, олег поставив тури на колеса й привів військо до царьграду. великий поет олександр сергійович пушкін оспівав подвиги князя олега в «пісні про віщого олега». а. с. пушкін розповідає про нього як про билинного богатиря. олег багато робив походів, багато боровся, але доля берегла його. пушкін любив і знав російську історію, «переказу століть». у легенді про князя олегові і його коні поета зацікавила тема долі, неминучості визначеної долі. але вірш не тільки про це. у ньому звучить і горда впевненість у праві поета на вільне проходження своєї думки, і співзвучна древньому поданню віра в те, що поети — провісники вищої волі.

 

волхви не бояться могутніх владик,і князівський дарунок їм не потрібний.правдива і вільна їхня віща моваи с волею небесною дружня.правду не можна не купити, не обійти.

 

олег позбувається, як йому здається, від погрози смерті, відсилає коня, що повинен, по пророкуванню чарівника, зіграти фатальну роль. але через багато років, коли він думає, що небезпека минула — кінь мертвий, — доля наздоганяє князя. він торкає череп коня:

з мертвої глави гробова змія, сичачи, тим часом виповзала.

розказана а. с. пушкіним легенда про славного князя олегові наводить на думці про те, що в кожного своя доля, її не обдуриш, і друзів своїх потрібно любити, берегти й не розставатися з ними при житті.