8. доброзичливий, м'який сміх - це а) іронія; б) гумор; в) сатира.7. у кінці "різдвяної пісні в прозі" ми бачимо, що у скруджа було а) порожньо в кишенях; б) весело й гарно на душі; в) багато гостей.

Гумор і сатира — два способи зображення смішного в житті. вони відрізняються характером висміювання. якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. і те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів'я, жартівливі оповідання й пісні. літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. саме це вдалося і. нечую-левицькому в повісті «кайдашева сім'я», яка вже друге сторіччя посідає почесне місце серед найпопулярніших творів української літератури.проблеми гумору, іронії, сатири та їх реалізації в художньому творі знаходять відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних лінгвістів і літературознавців. більшості праць властивий полемічний характер, оскільки в них не завжди має місце чітке розмежування понять гумор, іронія, сатира, що призводить до двозначності і суперечливості у їх трактуванні, неадекватності тлумачення художнього твору, диференціації гумористичних і сатиричних елементів, звуження аналізу мовностилістичних засобів реалізації категорій комічного. категорії гумору, іронії і сатири аналізуються переважно на прикладі творів визначних гумористів і сатириків, хоча гумористичні, сатиричні та іронічні компоненти властиві творам, які в загальній структурі тексту не є комічними.у дослідженні категорії гумору, іронії і сатири у тексті, його дискурсній організації, аналізуються гумористично, сатирично і іронічно забарвлені елементи творів, у яких гумористична, сатирична й іронічна критика пов’язані безпосередньо з авторською прагматикою.гумор і сатира як дві сторони категорії комічного. гумор як форма комічного — це спосіб відображення комічних явищ дійсності художніми засобами. це критика, що передбачає не знищення об’єкта висміювання, а його виправлення, вдосконалення, орієнтує на позитивні зміни. гумористичний сміх відзначається м’якою, стриманою тональністю.іншою щодо змісту і прагматики є сатира. це форма комічного, яка полягає у негативному переосмисленні об’єктів критики, якими є явища і події, які уявляються неспіввідносними з ідеалом і потребують сатиричного викриття.особливої уваги у проаналізованих творах набула іронія. доцільно відмовитись від її тлумачення лише як тропу, головною ознакою якого є подвійний смисл. таке розуміння і тлумачення призводить б до спрощеного, звуженого підходу до аналізу мовних засобів іронії, обмеження його лише засобами лексичного рівня. як показав аналіз мовної фактури текстів, іронія — повноправна форма комічного поряд із гумором і сатирою. це відображення прихованого значення, що відрізняється, або є протилежним до явного, мовними засобами (мовна іронія) або ситуаціями твору (екстрамовна іронія). мовна іронія включає два типи: ситуативна іронія — явний тип іронії, що реалізується у мікро- і макроконтексті, і асоціативна іронія — прихований тип іронії, що реалізується переважно у мегаконтексті. таке розуміння іронії дало змогу виявити діапазон аналізу мовних засобів її реалізації від лексичного рівня до синтаксичного і текстового, довести, що іронія — явище значно складніше, глибше і змістовніше.

Крылов Иван Андреевич — знаменитый, известный на весь мир баснописец. Каждое из его произведений — это поучительный шедевр. С самого детства учителя и родители дают нам читать басни Крылова, чтобы мы росли и воспитывались на правильных примерах и моралях.

Так, известное произведение Ивана Андреевича «Квартет» учит нас быть более самокритичными. Ведь по сюжету басни проблема была вовсе не в том, как были рассажены звери, а в том, что они не владели необходимыми талантами. «Стрекоза и муравей» заставляет задуматься о том, что все надо планировать заранее, потому что потом времени на раздумья может не остаться. Мораль произведения «Лебедь, рак и щука» заключается в том, что ни оно дело не будет доведено до логического конца до тех пор, пока имеющие к нему отношение люди не найдут общий язык и не начнут действовать вместе, сообща.

Пересказывать басни Крылова и говорить о смысле, заложенном в каждой из них можно бесконечно. Самое главное — понять, для чего они были написаны. Мое мнение — для воспитания. Каждое произведение заканчивается некой моралью, которая должна быть заложена в сердцах детей и взрослых.

В первую очередь басни Ивана Андреевича, великого писателя, учат нас быть добрыми по отношению друг к другу. Еще одна важная мораль — честность. Никогда не нужно врать, потому что самая изысканная ложь все равно выльется наружу. Некоторые басни гласят, что всегда нужно оставаться самим собой, а главное — уметь находить выход из любой ситуации. Крылов повествует о том, что зависть — одно из худших человеческих чувств, а желание учиться и совершенствоваться положительно скажется на каждом из нас.

Именно благодаря таким моралям басни знаменитого Ивана Андреевича Крылова будут полезны не только школьникам, но и некоторым взрослым, которые в дальнейшем смогут подавать хороший, добрый пример своим детям

Объяснение:

Многие литературные критики назвали великие произведения литературы “животворной литературой”, “живыми книгами”. К сожалению, современная молодежь редко посещает библиотеки, литературные залы и кружки. Многие ссылаются на то, что у них нет времени ил же средств на покупку книги, и только это мешает им читать. Конечно же, книга стоит денег, если вы собираетесь покупать ее в книжном магазине.

Но, как говорится “Главное – желание”. В современном мире, существует множество вариантов прочтения книг. Самым дешевым и удобным,на мой взгляд является – скачивание книги через Интернет. Несомненно, интернет никогда не сможет заменить книгу, но, в крайних случаях, когда книга нужна, но нет возможности ее купить, это очень даже неплохой вариант. На своем опыте знаю, что книгу очень просто скачать из Интернета.