Вчем смысл поэтического призыва: "учись у них, у дуба, у березы"? ответ обоснуйте.

Жизненная позиция поэта в стихотворении- горячий призыв, не ссылаясь и не жалуясь на трудности и неудачи, сомнения и горести, даже «во дни тягостных раздумий о родины», не впадать «в отчаяние при виде всего, что совершается дома» (тургенев)  страстная просьба,которая звучит - поэтический обет самого поэта и страстная просьба к читате¬лю выстоять, вытерпеть («они стоят, молчат; молчи и ты! »)  глаголы в повелительном наклонении ( учись (у них) и молчи ( и ты), обрамляющих эту часть миниатюры, на первый взгляд, звучат как прямой и непреложный приказ (и еще раз себе самому, и всем другим, кто хочет быть настоящим человеком). однако на самом деле это всего лишь добрый совет и горячая просьба, основанная на большом опыте народа (в это надо ве¬рить: «но верь весне»): лихолетье и безвременье — что бы ни было — сме¬нятся ясными днями созидания и твор¬чества, так же, как жестокая зимняя пора — живительным теплом весны.  композиционное построение- двенадцать составляю¬щих строк связаны в единое целое страстным призывом выстоять и стерпеть настоящее во имя лучшего будущего (с развернутой моти¬вировкой его справедливости) и твер¬дой верой в то, что, как всякое буду¬щее, оно обязательно будет.  по своей структуре миниатюра распадается на две неравные, противопоставленные друг другу части; две строфы приказа выстоять и, не жалуясь, вытерпеть жестокую пору жизни, как это делают наши младшие зеленые братья, с одной стороны, и одна заключительная строфа призыва верить в лучшее: возрожде¬ние, тепло и свет, ясные дни новых открытий и свершений,— с другой.  в первой части используются глаголы прошедшего и настоящего времени. в первой части — перед нами настоящее, то, что есть, либо как ре¬зультат прошлого действия (застыли слезы, кора), либо как еще протекающее действие или наличное со¬стояние (кругом зима, жестокая пора, все злей метель, рвет, хватает, стоят, молчат). отсюда и соответствующие глагольные формы настоящего и про¬шедшего времени: в первом четверо¬стишии — с двумя номинативными предложениями, за которыми следуют две формы прошедшего времени; во втором — с одним номинативным пред¬ложением, за которым следуют четыре глагольные формы настоящего времени.  во второй части стихотворения перед нами уже будущее, то, что, по твердому убеждению поэта, настанет. отсюда и соответствующие глагольные формы будущего времени промчится  переболит.  глагол используется в разных формах как яркое средство воздействия  в первой строке «учись у них — у дуба, у березы». повторяется звук – у.  он подчеркивает эту строку как опорную для композиции всей миниатюры.  автор использует устаревшие падежные формы: листы, жизнию. слова разговорной речи: треснула кора, застыли слезы, все злей, хватает за сердце, лютый холод, дыша теплом, сердито рвет, промчится, пере¬болит, ясные дни, душа и т. д  перед нами не «связных слов преднамеренный лепет» (фет), а вы¬лившийся в словах «трепет» души, любящей и прославляющей жизнь во всех ее проявлениях

Відповідь:

Твір “Буба” дуже сучасний, тому його надзвичайно цікаво читати. Бачиш таких самих підлітків як і ти сам, з їхніми простими, але реальними проблемами. Дуже цікавими і незвичайними показані стосунки в родині Буби. Авторка плавно підводить читачів до того, що сім’я – це головне в житті людини. Ключовими є сімейні цінності.

Звичайно, з самого початку твору здається, що ніяких сімейних цінностей у творі немає – кожен член сім’ї живе своїм життям і його мало хвилює життя іншого. Так, батько Буби відомий телеведучий, який увесь час проводить на роботі, а коли й опиняється вдома, то все одно говорить про роботу.

Мати Буби – письменниця. Вона постійно в пошуках нового сюжету, образів, характерів, цікавих життєвих ситуацій. Вона живе в своєму повному пристрастей і переживань світі. Дідусь Генрик, хоч і є найближчим до Буби, але теж має свої захоплення, в які занурюється з головою: спортлото, а згодом бридж. Буба ж майже весь час сама.

Батьки зайняті собою, дідусь часто піддається пристрастям, подруга обирає хлопця, а не дружбу з нею. Тож про які сімейні цінності тут може йти мова? Але ж ні. Авторка методично й поступово підводить читача до логічного фіналу – переживши чимало негараздів усі члени родини знаходять спокій саме в сімейному колі.

Батьки починають разом з друзями грати в Бридж, дідусь все більше проводить часу з Бубою і поступово забуває про свої пристрасті, Буба мириться з подругою і знаходить хлопця, починає розуміти батьків.

Отже, сім’я – це те, що потрібно кожній людині. Так, іноді стаються непорозуміння, люди віддаляються один від одного, сваряться, але після цього в стосунки приходить мир і спокій. Сім’я – те місце, де тебе люблять і любитимуть завжди з усіма твоїми радощами й негараздами, веселощами й переживаннями.

Пояснення:

Відповідь:Ці дві щоденникові записи Адріана об'єднує його бажання отримати увагу та цікавість оточуючих, а також його інтерес до життя інших людей.

Характеризуючи героя, можна сказати, що Адріан є цікавим хлопцем, який виявляє критичне ставлення до батьків, але одночасно має бажання отримувати неподільну увагу від них. Він є цікавимся навколишнім світом, показуючи інтерес до життя сусідів, однокласників і навіть принцеси Діани. Його мрії вказують на бажання бути поміченим, визнаним і проявити свою творчість.

Реченнями відповіді на два питання:

Головне, що об'єднує ці дві щоденникові записи Адріана - його бажання отримати увагу та цікавість оточуючих.

Герой, Адріан, характеризується як цікавий хлопець з критичним ставленням до батьків, але з сильним бажанням отримати неподільну увагу. Його мрії вказують на цікавість до життя інших людей та бажання проявити свою творчість.

Пояснення: