Как люди могут друг другу, когда дом или отель находится в огне?

Пустить пожить к себе на время до оказания материальной волонтеров

победил соловья- разбойника, из-за которого нельзя было проехать по дороге на чернигов, так как он своим оглушительным свистом убивал всех путников.

одолел идолище - врагов-кочевников (печенеги или половцы), что захватили власть в царьграде. этой победой богатырь выступает как защитник христианской веры.

отрубил головы змею-горынычу при меча-кладенца, этого огнедышащего дракона, который так любил похищать молоденьких девушек.

вот такой он былинный богатырь илья муромец - защитник всех слабых и грозная сила для разного рода нечисти

Головний герой роману «хіба ревуть воли, як ясла повні? » панаса мирного – чіпка варениченко. ця людина бажала добитися справедливості для людей і мала право життєвого вибору, але вважала, що для досягнення своєї мети будуть гарними будь-які засоби. чіпка прагнув добра і правди, але у своїй боротьбі пішов хибним шляхом, який, врешті-решт, і привів його до загибелі. з самого дитинства чіпка мріяв бути господарем на власній землі, мріяв про життя, зовсім інше від того, яке бачив малим хлопцем. і коли йому та матері дісталися «днів на десять поля» після смерті далекого родича, чіпка став справним господарем і його родині посміхнулося щастя. можливо, через те, що чіпка в дитинстві часто відчував на собі людську несправедливість, а можливо тому, що зазнав багато образ, коли несправедлива доля забрала в них отриману землю, він зламався. чіпка вирішив стати на захист скривджених, бо зовсім втратив віру у правду і справедливість. однак, хлопець поспішив, не розібрався в тому, хто насправді винен у стражданнях і бідах народу, та зненавидів усіх навколо. спочатку свій розпач чіпка намагався втопити у чарці, а потім й зовсім став на шлях грабунків. коячи злочини, чіпка вважав, що він не грабує багатих, а просто відбирає у них своє добро і рівняє їх достаток зі своїм. не бажаючи відчувати себе злочинцем, саме цим переконував себе чіпка у власній правоті. лише на деякий час він утихомирився і навіть забезпечив спокійну старість своїй матері, коли одружився з галею і зажив спокійним родинним життям. але коли чіпку вивели зі складу земської , кричуща несправедливість і болюча кривда знову вразили його серце. вин вирішив, що «правда» панів гірше, ніж розбій і крадіжки. тому усі його благородні наміри перекреслили грабунки, злочини, смерті ні в чому не винних людей. з часом чіпка перетворився у «пропащу силу», якою його зробили «крива стежка» бунтарства і невміння знайти вірні шляхи боротьби проти кривдників і гнобителів. отже, проблема вибору і невірні висновки перетворили чіпку з правдошукача на злочинця. слід сказати, що причини такої долі панас мирний вбачав у дитинстві і подальшому житті героя в умовах безправ’я українського народу і безкарності панства. в основу свого роману письменник поклав історію життя свого друга дитинства чіпки грицька, який був круглим сиротою і ще з дитинства зазнав багато лиха. але, на відміну від героя роману, він став заможнім господарем не крадучи та грабуючи, а важко працюючи. на прикладі історії чіпки варениченка панас мирний застерігає нас від квапливості при виборі життєвого шляху, вчить нас бути розсудливими у своїх вчинках, ніколи не йти на компроміси з власною совістю і пам’ятати вічні людські ідеали та моральні цінності.