Как гоголь поэтически изображает любовь к нужно заранее

Особое место в наследии гоголя занимают его «петербургские повести», изображающие современный гоголю большой город с его социальными контрастами. одна из этих повестей, «шинель» (1842 имела особое влияние на последующую . сочувственно изображая судьбу забитого и бесправного мелкого чиновника, гоголь открыл путь всей демократической '

Внашей жизни часто мелькает много нужных, важных , интересных и красивых вещей, но мы понимаем , что каждая вещь живёт своей жизнью. у каждой свои и цели, можно множество примеров бытовых и повседневных вещей, которые мы используем. девочки в примеру часто использую предметы для своего внешнего облика: расчёска, лак , , тени их можно бесконечно перечислять , но каждая из этих вещей живёт своей жизнью, в тот или иной момент работая на человека. мальчики для учёбы в школе используют: ручки, линейки , карандаши ,эти вещи тоже имеют своё значение. каждая вещь , каждый предмет имеют своё значение и живут своей жизнью , нам , людям!

Головний герой – гобсек; повість закінчувалася описом затхлої комори вмираючого лихваря історія розпаду дворянської родини де ресто відображено спотворення людини владою золота2.   ім’я: жан-естер ван гобсек  дата народження: 1740 р.  місце народження: передмістя антверпена  місце проживання: париж, вулиця де гре  мати: єврейка  батько: голландець  дитинство: у 10 років - юнга на кораблі  життєві випробування: «раптові кошмари, несподівані події, романтичні невдачі, безмежні утіхи, голод, розтоптане кохання, набуте, втрачене і знов набуте багатство, безліч смертельних небезпек»; учасник громадянської війни у сша, корсар, золотошукач  сімейний стан: неодружений, дітей не має  родичі: сестра, онука сестри - сара ван гобсек, її донька - вогник  основне заняття: лихвар  статки: «його багатство зберігалося, мабуть, у банківських склепах. він сам стягав гроші по векселях, бігаючи по всьому парижу»3.  лице: «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови». волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору». очі: «жовті, як у куниці»,«майже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла». ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик». губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах рембрандта». голос: «тихий, лагідний», гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук. вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».4.  живе гобсек у «похмурому, вологому будинку без подвір'я, всі вікна якого виходять на вулицю»; у довгий коридор виходять двері кімнат, схожих на монастирські келії, освітлені малесенькими віконцями. «дім та його мешканець (гобсек) пасували один до одного — як ото скеля та приліплена до неї устриця». його кімната, де все було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі - до килима над ліжком, скидалася на холодну оселю самотньої старої діви. узимку головешки в каміні, завжди присипані купкою попелу, диміли, ніколи не розгоряючись полум'ям.5.  «глитай» «скнара» «жмикрут» «докір сумління» «людина- автомат» «людина- вексель» «золотий ідол» «привид помсти» «створіння нице» «створіння шляхетне» «справжній удав» «філософ зі школи циніків» «казкове страховище» «голландець, гідний пензля рембрандта»