Горные вершины спят во тьме ночной; тихие долины полны свежей мглой. с именем какого поэта связано это стихотворение? а гёте б).гейне

А)100% это

У житті іноді трапляються такі ситуації, коли потрібно зібрати всі сили й волю, щоб подолати певні труднощі. І від вміння людини зібратися залежить її поразка чи перемога. Саме з такими складними обставинами зіткнулися герої новели О.Генрі «Останній листок».

Старий художник Берман здійснив незвичний вчинок: під холодним осіннім дощем він малював листок плюща, щоб хвора Джонсі все-таки видужала. Як відомо з сюжету, Берман застудився, захворів на пневмонію і помер. У читачів досить часто виникає питання: для чого Берманжертвував собою? Що змусило його чинити саме так? Варіантів відповіді може бути багато. Найімовірніше, він просто був дуже добрий і по-батьківськи любив дівчат, співчував хворій Джонсі. Саме це й змусило його, незважаючи на вік, хвороби, негоду, не думати про себе, а врятувати Джонсі. Він не хотів померти, навіть не думав про це, але Людину в його піці лікувати важко. Медицина часто безсила. Це нормальна поведінка, звичний стан його душі. Вчинок Бермана можна оцінювати як вияв висок

1.)  стиль, как и подобает оде, торжественный, чему способствует боль­шое количество славянизмов (класы — колосья, зиждитель — бог, дщерь — дочь, воззри — посмотри), образов, почерпнутых из античной мифологии (минерва — богиня мудрости, марс — бог войны, нептун — бог моря. борей — северный ветер), обилие риторических вопросов, восклицаний и обращений («какая светлость окружает в толикой горе­сти парнас? »; «о, ваши дни благословенны! »; «но ах! жестокая судьби­на! »; «молчите, пламенные звуки, и колебать престаньте »). часто ломоносов использует характерные сравнения, метафоры и олицетво­рения: «там тьмою островов посеян, реке подобен океан»; «твои щедро­ты ободряют наш дух и к брегу устремляют, как в понт пловца свобод­ный »; «вы, наглы вихри, не дерзайте, ренветь, но кротко разглашайте прекрасны наши времена». 2.)  идея всемерного укрепления и развития государства на просвети­тельских основах пронизывает все стихотворение. но поэт-естествоиспытатель не мог не вложить в свою оду и идею развития нау­ки, которая укрепить государство, освоить необозримые про­сторы родной страны, и не призвать людей к творческой деятельности на благо отечества. все это создает особый пафос стихотворения: торжественный, граж­данско-патриотический, который выражает мысли и чувства писателя-гражданина.3.)  ломоносов считает, что елизавете уготована великая миссия – быть продолжательницей реформ своего великого отца. поэт восславляет царицу как покровительницу отечественной науки и искусства, поборницу просвещения.          таким образом, в оде ломоносова мы видим идеализированный образ императрицы, созданный по канонам классицистической оды. елизавета здесь лишена «живых» качеств, она некий символ государства, но не человек.