Анализ стихотворения ахматовой как белый камень в глубине колодца

Стихотворение ностальгическое, ахматова говорит о каком-то воспоминании, и приятном и печальном для нее. возможно, оно о каком-то конкретном человеке, быть может, о прошедшей любви или чувствах. она таит это воспоминание ото всех, она боится, что кто-то о нем узнает, возможно, ей стыдно за некогда сказанные слова, или же наоборот - не высказанные. 

Кажуть, шедеври світової літератури близькі і зрозумілі кожному читачеві, незалежно від віку, статі чи національності. Безумовно, це правда. Але, читаючи твори Омара Хайяма, Гафіза, Рудакі я зі здивуванням відзначив, що навіть європейська література зрозуміліша нам, ніж твори азійських авторів. Тут дається взнаки абсолютно інакший б світосприйняття, інакше ставлення до світу, до життя…

Рубаї Омара Хайяма — це лаконічні поетичні твори, які у сукупності своїй створюють гармонійну та цілісну картину світобачення митця. Аби краще зрозуміти рубаї, я прочитав кілька джерел, присвячених культурі часів Омара Хайяма. І тоді я дізнався, що його творчість не є такою, здавалося б, однозначною, як нам може здатися на перший погляд. Існує гіпотеза, що у своїх поезіях автор «зашифровує» особливу філософію суфіїв. Суфізм — це така собі напіврелігія, наполегливе філософське вчення. За твердженням деяких істориків та літературознавців Омар Хайям сповідував суфізм, а образи , троянди у його творах — позначення особливої енергії, якою сповнюється віруюча людина, людина, Бога. Дізнавшись про цю версію, я зовсім по-новому подивився на рубаї… Напевно, не знайомий із суфійською філософією читач не зрозуміє зміст, вкладений у ці віршовані рядки, але серед творів Омара Хайямі багато таких, що зображують його ставлення до життя, до людини без глибинних алегорій, вони справді зрозумілі і цікаві будь-якому читачеві.

М. Ю. Лермонтов родился 1814 г. 15 июля и умер 1841 г. 27 июля. Он по маме шотланского рода, и его изначальная фамилия Лермонт. Его мать умерла, в начале жизни писателя, отец был бедный, и поэтому его бабушка забрала его жить к себе, чтобы он жил богато и знатно. Лермонтов был хорош не только в стихах, но ещё и в разных науках. Он стал известен благодаря стиху к смерти А. С. Пушкина ,"Смерть поэта". 18 февраля 1840 года он сразился на дуэли с дворянином де Барантом, после чего военный суд отправил его на Кавказ. В 1841 году Лермонтов умер на дуэли, его убил Н. С. Мартынов (друг самого Лермонтова).