Мини эссе(ответить на 2 вопроса): 1)почему никто в романе мастер и маргарита, никто кроме мастера и маргариты не распознали сатану? 2)почему в конце романа мастер и маргарита, мастер награждается покоем, а не светом как высшей наградой?

Маргарите он нём рассказал азазелло. а мастер догадался потому, что он писал об этом книгу. остальные просто видели необьяснимые вещи, и связать это с появлением сатаны, они не представляли возможным. 2. потому что мастер и маргарита не предназначались для этого страшного, грязного мира.

Мороз и солнце; день чудесный! ещё ты дремлешь, друг прелестный- пора, красавица, проснись: открой сомкнуты негой взоры навстречу северной авроры, звездою севера явись! вечор, ты помнишь , вьюга злилась, на мутном небе мгла носилась; луна, как бледное пятно, сквозь тучи мрачные желтела, и ты печальная сидела- а погляди в окно: под голубыми небесами великолепными коврами, блестя на солнце, снег лежит; прозрачный лес один чернеет, и ель сквозь иней зеленеет, и речка подо льдом блестит. вся комната янтарным блеском озарена. веселым треском трещит затопленная печь. приятно думать у лежанки. но знаешь: не велеть ли в санки кобылку бурую запречь ? скользя по утреннему снегу, друг милый, предадимся бегу нетерпеливого коня и навестим поля пустые , леса, недавно столь густые, и берег, милый для меня.

Так маленька ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій.  що стосується реального світу: ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. ассоль йому, відносячи фігурки до крамниці. але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. з цього моменту в ассоль з`являється її уявний світ. уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. дівчинка просто загорілася цією мрією. коли вона повернулася додому, ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. від цього віра ассоль стала ще твердішою. вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.   щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія. але окрім батька в ассоль не було ніякої підтримки. вона навіть не мала друзів. а все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. але, як кажуть, у кожної людини своя думка.