Вірш про книгу щоб рядки римувалися 6 рядків і більше

Вкожнім домі, в кожній хаті-у містах і на селі,-хто навчився вже читати,має книжку на столі.дружба з книгою – це свято,не було б його у нас,ми не знали так багатопро новий і давній час. все ми в книзі знайдемо.кращої не знаємо,доброї і вірноїподруги малят! книгу зрозумілую,чесну, добру, сміливуі дівчатка, й хлопчики-хочуть всі читать! і найменшенька дитина,що не вміє ще читать,ледь колисочку покине-просить книжку показать. в день народження до другадоведеться тобі йти,гайдара прекрасну книгупринеси в дарунок ти! все ми в книзі знайдемо.кращої не знаємо,доброї і вірноїподруги малят! книгу зрозумілу,чесну, добру, сміливуі дівчатка, й хлопчаки-хочуть всі читать! книги дружать з дітворою,полюби їх у житті-і улюблені героїбудуть друзями в путі.сторінки книжок завітнихвсіх нас доброму навчать-працювати, і учитись,й батьківщину шанувать!

ответ: ще у давні часи пісня стала не тільки невід'ємною частиною життя українців, вона стала для них душею.

найпоширенішим видом пісні була . у неї люди вкладали різноманітні почуття - від радості до болю і розпачу. у часто описувалися кохання, розлука, зрада, сварка між свекрухою та невісткою, між чоловіком і дружиною або дочкою та батьками. також було написано багато творів про ворожі напади та смерть. одними з них є "ой летіла стріла" та "ой на горі вогонь горить". окрім цього у них вкладали філософський зміст, через що вони є такими мудрими.

враховуючи вище сказане, є найкрасивішими та наймудрішими творами української народної літератури.

ответ:

"ода до радості" — ода, написана фрідріхом шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.

рік написання — 1785. тема — заклик в пісні людям об»єднатися. ідея —  возвеличення єдності усіх людей. ода «до радості» стала гімном європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся богу.

 

риторичні звертання: радосте, небесна іскро! обнімітесь, міліони! браття! певно над всі зорі любий наш отець сидить. поклонітесь, мілійони! терпіте ж, мілійони! ви ж, єхиди ви зрадливі, пагуба вам, злочестиві! браття! словом приязним поминаймо всіх померших.

 

риторичні запитання: де ж небесний ваш отець?

 

риторичні оклики: і нехай ся повна чаша бризне з небес вином! генію добра не мертву віру принесімо в жертву!

 

порівняння: в райську церківцю твою, ніби крильми, линем бистро;   судить бог, як ми самі.

 

епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.

 

метафори: нехай же й та година, що про всіх вона єдина, буде в бозі сном смачним! нехай померші живі будуть в дусі божім вік; визвол з пут, із тих кайданів, що насильство знай кує; радосте, небесна іскро!