Краткое содержание сказки руф и руфина

Встарые, древние годы, на родном месте, стоял дремучий лес - сосны да сосны, ели да ели - высокие, седые спали в дреме дремучей и весь лес словно мохом серым оброс.давным-давно, когда был он молод, когда свежая, юная жизнь играла в каждом зеленом деревце - и солнце глядело в самую глубь его, на все молодые стволы берез, сосен и елей, когда оно ласкало и согревало траву и цветы, что росли вокруг этих стволов, - тогда все в лесу было полно жизни и свету.птички порхали по молодым деревцам и кусточкам; бабочки кружились над цветами, мышки бегали и резвились на лужайках. они приходили пить воду из маленького озерка, и водяные брызги текли по их усам и бархатным мордочкам, играли на солнце мелкими бриллиантиками.тогда в лесу было весело, отрадно. над озерком на маленькой полянке росло большое дерево, и под это дерево приходили играть двое детей, мальчик и девочка. мальчика звали руфом, девочку - руфиной.

                                   Перемагають завзяті

Кімнатка на четвертому поверсі. Невеличке віконце. Склепінчаста стеля. Вузеньке ліжко. Груба сукняна ковдра. Міцно впирається в підлогу чотирма квадратними ніжками стіл із березових дощок. Два старенькі стільці. Під ліжком досить місця для його червоного сундучка.

Можна глянути у вікно. За тьмяними шибками чорний залізний дах сусіднього будинку. Закіптюжені димарі. Біля димарів вигинає спину чорний кіт. Ото б намалювати!

Квартирант щільно зачинив двері. З червоного сундучка повиймав малюнки, фарби. Розклав усе на столі, на підвіконні.

На столі свічка, але він її не засвічує. Лягає на вузеньке ліжко, яке вгинається під ним. Заплющує очі, але заснути не може. Надто багато вражень. Другий день він у столиці. Винайняв ось цю кімнатку.

Десь в іншому світі зосталося рідне містечко Чугуїв. Довкола нього степи, білі хати, темні вітряки, вишневі сади... Все наче одіснилося. До Петербурга він приїхав, щоб навчатися в Академії мистецтв.

До Академії його не прийняли.

За три дні прийшов познайомитись господар будинку, де він винаймав квартиру. Господар був архітектором.

—    Ілля Юхимович, — назвався юнак і додав, — Рєпін.

Господар довго роздивлявся квартирантові малюнки. Тоді сказав рішуче:

—    Ілля Юхимович! Ви перейшли Рубікон*. Повчіться в рисувальній школі. Обов'язково побувайте в Ермітажі. Навчання для вас тільки починається. В житті перемагають завзяті.

Объяснение:

Орієнтовний план переказу.

1.  Кімнатка на четвертому поверсі.

2.  Краєвиди за вікном.

3.  Малюнки й фарби з сундучка.

4.  Спогади про Україну.

5.  До Академії його не прийняли.

6.  Знайомство з господарем будинку.

7.  Навчання тільки починається.

Аон не главный герой,главная героиня "мазепа"..  образ петра i героем, стоящим в центре этой темы в «полтаве», является петр, а центральным эпизодом — полтавский бой и пир после победы. свое понимание величайшего значения полтавской битвы в ходе пушкин сформулировал в предисловии к первому изданию поэмы: «полтавская битва есть одно из самых важных и самых счастливых происшествий царствования петра великого. она избавила его от опаснейшего врага; утвердила владычество на юге; обеспечила новые заведения на севере и доказала государству успех и необходимость преобразования, совершаемого царем». единственным героем в поэме, достойным славы и памяти, является петр i, поступками которого движут интересы государства: «лишь ты воздвиг, герой полтавы, // огромный памятник себе». ясность и величие образа петра, который пушкин создает в «полтаве», проясняет и логику наших размышлений о том, кто и почему остается в и памяти народной, и облегчает в этом плане анализа произведения. и название поэмы, и эпиграф к ней, взятый из поэмы байрона, ставят в центр внимания события , а не частные: «мощь и слава войны, как и люди, их суетные поклонники, перешли на сторону торжествующего врага».