Смешон или страшен шариков в повести булгакова "собачье сердце? " развернутый ответ на вопрос с цитатами из текста ( не менее 5 предложений. заранее .

Шариков в "собачьем сердце" разный. он бывает жалок, когда вспоминает своё прошлое:   «не били вас сапогом? били. кирпичом по ребрам получали? кушано достаточно». бывает весьма обаятельным в образе пса шарика, когда отъелся на харчах профессора.  бывает смешон, когда, гоняясь по квартире за котом, срывает в ванной водопроводный кран.    в личных отношениях  шариков похабен и пошл.  пользуясь "служебным положением", он " угрожает… говорит, что он красный командир… со мною, говорит, будешь жить в роскошной квартире… каждый день аванс… психика у меня добрая, говорит, я только котов ненавижу… он у меня кольцо на память взял",  - жалуется барышня.          но полиграф полиграфович с гипофизом клима чугункина на самом деле страшен. он не только страшен, но и опасен для общества, потому что уничтожает и опошляет всё лучшее, что есть в жизни. страшно становится жить, если подумаешь, что рядом может всегда оказаться такой шариков - жестокий, безмозглый, всегда пьяный, необразованный и бескультурный. их и так слишком много, шариковых. 

Повествование исторического и легендарного содержания, интерпретация (сказок) на арабском языке тафси́р (араб. التفسير‎ — букв. разъяснение‎) — толкование, происходит от арабского слова «фасара» (араб. فسَّر‎) которое означает «объяснить», «указать цель» или «приподнять завесу». В содержание книги говорится о достоинстве ночи, что она лучше тысячи месяцев и что в эту ночь нисходят ангелы и Джибриль по велению своего Господа для исполнения его повелений. В эту ночь воцаряется мир и нет ни вреда, ни зла до появления зари.Ночь аль-Кадр (араб. لَيْلَةُ الْقَدْر‎), Ночь предопределе́ния, Ночь решения, Ночь Могущества, в исламе — почитаемая ночь месяца поста Рамадан, связанная с ни пророку Мухаммаду Корана в виде откровения в пещере Хира горы Джабаль ан-Нур. В эту ночь, согласно исламским источникам, к молящемуся Мухаммаду саллалаху алейхи васаллам явился ангел Джибриль и передал первые пять аятов суры аль-Аляк. Для мусульман эта Ночь не сравнима ни с какими другими ночами. Награда за акты поклонения, совершённые в эту одну ночь, больше, чем награда за «1000 месяцев» (83 года) поклонения.

Первое полное печатное издание на языке оригинала, так называемое булакское, было опубликовано в Каире в 1835 году.

«Книга» входит во Всемирную библиотеку (список наиболее значимых произведений мировой литературы Норвежского книжного клуба).

Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна "Євгеній Онєгін"

Є такі твори в художній літературі, в яких зустріч з героєм осяє душу і сповнить її радістю й тривогою. Таке відчуття дарує нам образ Тетяни Ларіної з роману О. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін". Вона, як шекспірівська Джульетта, стала символом жіночності, безмежної любові й порядності.

Якщо подивитися на історію кохання героїні Пушкіна очима неупередженого читача, то вона може здатися сентиментально-простою: неподілена любов дівчини, а потім — запізніле прозріння та каяття юнака. Та за цією фабулою ми відчуваємо возвеличення у вірші незвичайної особистості (я б сказала — іскри серед попелу). У звичайному селі серед обмежених поміщиків і пригноблених ними бідняків, серед банальних сільських панночок виріс характер яскравий, сильний, здатний на щастя неподіленого кохання: "Були чужі їй пустотливі розваги", "Вона любила на балконі стрічати сонце в тишині", "їй уподобались романи Ще з юних літ".

Поет неначе готує нас до чогось незвичайного, адже недарма він змальовує образ дівчини у контрасті до інших. Змальовує так, що ми розуміємо: Пушкін гаряче любить свою Тетяну, співчуває їй, але не може відвернути біди. І раптом ти теж починаєш хвилюватися, розуміючи, наскільки прекрасна й беззахисна дівчина у своєму світі!

...Чому — Онєгін? Чому не хтось інший, адже Тетяна росла в оточенні рівних поміщицьких родин? Відповідь проста: адже Онєгін — теж незвичайна особистість, яка виділяється на тлі інших. Тетяна підсвідомо розуміє це, тягнеться до нього, розкриваючи серце... І починається моральний двобій незвичайних сердець: люблячого й холоднокровного. Саме Любов возвеличує одне і кидає у прірву інше.

Дивіться також

"Євгеній Онєгін" (повний текст)

"Євгеній Онєгін" (скорочено)

У кому, на вашу думку, більш переконливо "відбилося століття": у грибоєдовському Чацькому чи в Онєгіні? (та інші запитання)

Біографія Олександра Пушкіна

Офтальмологи скрывали от нас!

Зрение возвращается, если принимать...

Єдиний щасливчик отримає 317 000 грн

У Києві стартує неймовірний розіграш. Не прогав свій шанс!

Тетяна піднялася над забобонами, перша освідчилася в коханні, подавши разом зі своїм листом серце на довірливо простягнутій долоні. Та Євгеній зневажливо-гордо відводить цю долоню і неначе з розмаху б'є дівчину: "Учіться володіть собою". Але Тетяна із понівеченими надіями все одно залишається на п'єдесталі свого кохання. А от Онєгін морально падає, і падіння це ускладнюється вбивством Ленського. Двобій двох сердець закінчується перемогою Тетяни.

І це доводять наступні події, у яких змальовується раптова зустріч Онєгіна з Тетяною у будинку її чоловіка. Перед нами — та ж сама Тетяна: "Зберігся в неї рівний тон, смаку хорошого закон". А ми, неначе німі свідки, розуміємо: це — жінка, що встояла після тяжкого удару долі, приниження, зневіри, поховання дівочої надії.

Чи це тільки здається, що кохання поховане назавжди? Звісно, воно живе; і Пушкін це підтверджує:

Хто б слід її на самотині

В цю бистру мить не розгадав!

Хто б Тані бідної в княгині,

Смутної Тані не впізнав!

Але вороття немає... Так в образі Тетяни ми відкриваємо ще одну рису — вірність родинному обов'язку над вірністю почуттям, збереження власної гідності. Численні покоління читачок знаходять в героїні риси для наслідування, намагаються бути на неї схожі, вчаться на її вчинках.

Я, звісно, погоджуюся з думкою літературознавців, що головним героєм твору є Онєгін. Але особисто для мене такою стала "Печальна, дика, мовчазлива, Неначе сарна, полохлива" Тетяна Ларіна, тому що сам роман я сприймаю як оду коханню, яке не можна зломити ніякими силами людей і обставин. І тільки "душі прекрасні поривання" Тетяни в змозі не дати загинути святому людському почуттю. Почуттю, що втілює саме життя.